На багатьох автозаправках нещодавно з’явився бензин А-95 з позначкою «+» або Premium. Продавці стверджують, що це пальне європейської якості. Спробуємо з’ясувати, чим цей бензин відрізняється від звичайного «п’ятого» та чи варто за нього переплачувати 20–30 копійок за літр.
 | | На багатьох автозаправках нещодавно з’явився бензин А-95 з позначкою «+» або Premium. Продавці стверджують, що це пальне європейської якості. Спробуємо з’ясувати, чим цей бензин відрізняється від звичайного «п’ятого» та чи варто за нього переплачувати 20–30 копійок за літр. |
Якщо звичайний А-95 на столичних АЗС продається по 4,70 грн за літр, то покупці «преміуму» викладають майже п’ять гривень. У чому його перевага? Автомобілісти, які заливають у бак «плюс» (а це переважно власники нових іномарок), переконані: переплачуючи на заправці, вони суттєво економлять на сервісі. Нагар на свічках, забруднені форсунки, забиті фільтри та навіть зламані каталізатори — все це наслідки потрапляння до паливної системи неякісного бензину. Заправляючи дорожчий А-95+, водії сподіваються, що більш якісне пальне не створить таких проблем.
Євростандарт
Опитані «АЦ» нафтотрейдери, що продають А-95+ (Premium), в один голос заявляють: під цією маркою вони реалізують бензин, який відповідає жорсткішим, ніж українські, європейським стандартам. «На АЗС нашої мережі бензин марки 95+ — це пальне європейського виробництва (заводи компанії в Румунії або Болгарії), яке відповідає стандарту Євро 3 за всіма показниками», — повідомив «АЦ» Валерій Рясик, начальник центру зв’язків з громадськістю компанії «Лукойл-Україна». За його словами, на АЗС «Лукойл» також продається дизельне пальне, що відповідає стандарту Євро 3, і бензин А-98, який відповідає Євро 4. Проте жодних додаткових позначок компанія на ці марки не наносить.
Олексій Правдивий, начальник департаменту маркетингу та реклами ТОВ «КЛО», стверджує: «На АЗС компанії під маркою А-95 Premium реалізується виключно імпортне пальне, вироблене на заводі «Мажейкю нафта» (Литва). Воно відповідає російському ГОСТ P51105-97, а також європейському стандарту EN 228:93 і містить миючі та антиокислювальні присадки, які додаються на нафтопереробному заводі. Цей литовський НПЗ постачає пальне до багатьох країн Східної та Західної Європи. Бензин зберігається в окремих резервуарах і транспортується спеціальними бензовозами, що гарантує сталість якості».
За словами Олега Хатнюка, директора Інституту споживчих експертиз, під маркою А-95+ продається дуже різне пальне: «Найчастіше таким чином позначають імпортне паливо з покращеними характеристиками порівняно з українськими стандартами. Воно може відповідати як європейським стандартам Євро 2, 3, 4, так і російським. Але регламентуючих документів для перевірки «плюсів» не існує, тому відповідальність за напис «+» або Premium часто лежить лише на совісті продавця. Утім, за результатами перевірок наших досліджень, якість пального на українських АЗС поступово покращується».
Перевірка? Можливо!
Справді, споживачам, які заправляються «преміумом», залишається лише вірити на слово операторам АЗС, адже проконтролювати відповідність бензину європейським нормам без незалежної експертизи практично неможливо. В Україні немає жодного нормативного акту, що регулює стандарти цього виду пального. Увесь бензин, який продається в роздрібних мережах українських АЗС, має відповідати одному ДСТУ — 4063-2001. Цей стандарт за основними показниками відповідає європейському Євро 2, а заявлений продавцями «преміум» перевершує його. Зокрема, українське пальне (ДСТУ 4063-2001) порівняно з паливом EN 228:04 (Євро 4) може містити в п’ять разів більше бензолу, у десять — більше сірки та мати значно більшу ароматичну складову.
Отже, документально підтвердити доцільність переплати за А-95+ складно. Але навіть звичайний автомобіліст може «на собі» відчути погану якість пального. Щоправда, такий досвід може влетіти в копієчку. На думку доцента Національного транспортного університету Діни Колосюк, перевірити чистоту бензину досить просто. Річ у тім, що нині для поліпшення деяких якостей високооктанових бензинів широко застосовуються залізовмісні або марганцеві антидетонатори (чинний в Україні ДСТУ 4063-2001 не передбачає обмежень на їх наявність та методику визначення в паливі). У справжньому європейському бензині (Євро 3, 4, 5) такі присадки відсутні. Тож якщо через тиждень-два або за місяць двигун починає погано заводитися, а на свічках з’являється осад рудого (іржавого), червонуватого або сірого кольору — це явна ознака присутності в паливі заліза або марганцю. Такий бензин однозначно не є екологічно чистішим за звичайний 95-й і до «європейського» йому далеко.
| Двигуни та бензини |
| Екологічні вимоги Євро 2 і вище, які запроваджуються для двигунів транспортних засобів, не можуть виконуватись, якщо заливається бензин, що не відповідає певним вимогам. Наприклад, підвищений вміст сірки в пальному призводить до корозії деталей двигуна внутрішнього згоряння і негативно впливає на слизову оболонку та кровоносну систему людини, а ароматичні вуглеводні та бензол — до підвищення нагароутворення і кількості канцерогенних газів у вихлопах. Низький вміст цих компонентів у «європейському» бензині має забезпечити чистіший вихлоп автомобілів, а отже — менший знос паливної системи двигунів. |
|