Справжні «динозаври» автоспорту зібралися на фінальний етап сезону в Дорсет – південно-західне узбережжя Сполученого Королівства. Човен Свята Хелена доправив 9 електропозашляховиків до фінальної точки призначення – танкового полігону. На відміну від лісових пожеж Сардинії, тепер екологічне питання стосувалося фауни, а саме зменшення біорозмаїтості через зменшення природніх екосистем для взаємодії між біологічними видами. Зокрема, у самій Великобританії популяції видів складають лише 50%, у той час як допустима норма – 90.
Автоспортивна програма цього вік-енду нагадувала Гран Прі Монако. У четвер гонщики та гонщиці потренувалися, а у п’ятницю мали вихідний. Усе це через те, що у четвер ввечері відбулася Церемонія Нагородження FIA за підсумками року. І ряд спортсменів мали бути присутніми у паризькому Луврі.
Льюїса Гемілтона, вочевидь, це не стосувалося, оскільки сам найуспішніший гонщик Formula 1 був відсутній на офіційній церемонії. Більше того, новоспеченого Сера Гемілтона не було помітно і в Дорсеті, де у його команди Team X44 залишався шанс на здобуття першого в історії титулу Чемпіонів Extreme E у боротьбі з Rosberg X Racing Ніко Роберґа. Ситуація чимось нагадала події очного протистояння гонщиків у 2016-ому, коли один виграв гонку Гран Прі Абу-Дабі, а інший точно знав, який результат на фініші його задовольнить для здобуття чемпіонства. Але тепер перемикаємося на Extreme E.
Через нетрадиційно коротку трасу в 3,85 км організатори запропонували 3 кола під час кожної сесії. Перший пілот учасник заїзду їхав два кола, другий – заключне. Сама траса була ґрунтовою та мокрою, через що багато в чому нагадувала допи валлійського ралі WRC. Перший швидкий час у кваліфікації 1 встановили Маттіас Екстрьом та Ютта Кляйншмідт із команди Abt Cupra – 9:24.113 сек. На складній слизькій і брудній трасі першу помилку допистила Мікаела Олін-Коттулінскі після трампліну шведка налетіла на щити, встановлені вздовж траси і отримала штрафні секунди. Цікавий момент відбувся за участі вже 4-разового Чемпіона Світу з ралі-кросу Юхана Крістофферссона: гонщик знайшов на трасі камінь, який від його колеса поцілив у дрон з камерою. Неймовірна влучність від спортсмена зі шведського міста Арвіка. Моллі Тейлор своїм фінішем перекрила результат команди Екстрьома-Абта. Під час своєї залікової спроби на боліді Карлоса Сайнса відчинилися дверцята, на закриття яких іспанець втратив час. І навіть попри це іспанець завершив зміну лідером кваліфікації. Підтримати почин напарника не змогла Лайя Санс. Вона втратила кілька секунд, через що Acciona-Sainz програли Rosberg X Racing 0,85 секунд. Залишилася Team X44. І за справу взявся Себастьєн Льоб. Француз стрибав боком та вгризався в колію усередині поворотів – одразу було помітно стиль 9-разового Чемпіона Світу WRC. Збільшувати перевагу команди продовжила Крістіна Ґутьєррес, яка часом їхала на двох колесах. Під фініш пілотеса трохи втратила темп, але не настільки, щоб віддати найшвидший час у Q1 – 9:19.985 сек.
На своїй спробі у Q2 Ютта Кляйншмідт обрала помилкову доріжку на розвилці. Повертатися довелося через досить глибоку водяну перешкоду, та ще й отримати 5 секунд штрафних. Маттіас Екстрьом трохи покращив картину найшвидшим часом на супер-секторі або «виклику тяги», за який можна отримати додатково 5 балів. Цікавий епізод виник у Джеймі Чедвік, яка відловлювала Odyssey 21 Veloce Racing. І британській гонщиці це вдалося, на відміну від того, що влаштував Стеффан Сарразен минулого разу в Сардинії. Цього разу француз не мав такої можливості, оскільки друге місце за кермом зайняв рейдовик з Південної Африки – Ланс Вулрідж. Повністю оновленому складу пілотів нічого не завадило перехопити проміжне лідерство у досвідченіших колег по серії. Усерйоз за справу взялися в команді Дженсона Баттона – JBXE. Олін-Коттулінскі та Кевін Хансен покращили попередній результат Team X44 на 1 секунду – до 9:18.905 сек. Добре їхала свою спробу Кейті Меннінґс, а коли Тіммі Хансен спробував покращити час на супер-секторі – влетів у дерева. Кузов постраждав, але гонщик довів авто виробництва Spark до фінішу. Юхан Крістофферссон вражаюче стрибав на пагорбах (як в Ґренландії) та підібрав найкращий результат на «виклику тяги». Rosberg X Racing не перевершили загальний результат JBXE, проте за підсумками обох кваліфікацій залишилися попереду решти. Окрім команди Team X44. Ґутьєррес не вдалося позмагатися в темпі з Мікаелою Олін-Коттулінскі, але коли до діла підійшов мс’є Супер Себ, питань не залишилося. 9:14.793 сек та чергові (уп’яте за п’ять спроб – 100% ефективності!) 12 балів до заліку. За цим компонентом Крістіна та Себастьєн отримали почесні імена Королеви та Короля кваліфікацій – 60 балів за сезон проти 53 за цим показником у Тейлор і Крістофферссона.
У фінальній Crazy Race сезону зі старту вирвалися у лідери Andretti United із Тіммі Хансеном за кермом. На початкових метрах Олівер Беннет здобув перевагу над Кайлом Ле Дуком. І поки швед відривався, двоє опонентів змагалися між собою. Кайл провів необхідний маневр у красивому стилі зовнішнім радіусом. У американської команди вже вдавалося бути кращими на супер-секторі у Сенегалі, і Ле Дук використав гіпер-драйв, щоб покращити результат до 51,056 сек. Фото зі стрибком боліду ala Hummer стало найвидовищнішою світлиною вік-енду. Xite Energy Racing одразу відстали, а тому фінальну гонку, як і сезон, закінчили на останньому місці. Найбільше екіпаж запам’ятався «голівудською» усмішкою Крістіни Джампаолі-Зонки упродовж заїздів – їй точно подобалося це дійство. Але, відверто кажучи, змагатися зі Світовими зірками було вкрай непросто. До фіналів колектив не потрапив жодного разу. Щодо команди Чіпа Ґаннасі, то Сара Прайс змогла скоротити відставання від підопічних Майкла Андретті до 0,46 сек, підтвердивши славу найнефартовішої команди сезону. Тут були і зіткнення з першим в історії зняттям балу з Кайла Ле Дука, але й Острівне Ікс Прі, яке мало подарувати третього переможця в сезоні. А відтак, Chip Ganassi Racing з мінімальним відставанням класифіковані восьмими, не маючи жодного подіуму. Andretti United врятували свої шанси позмагатися за топ-3 року.
Пів-фінал номер один відбувся за участі Team X44, JBXE та Veloce Racing. Кевін Хансен на старті випередив Себастьєна Льоба та зберігав лідерство на вузькій ралі-подібній трасі. Ланс Вулрідж одразу втратив час, заїхавши «не туди». Звісно, йому, як дебютанту, та Чедвік, яка два попередні етапи пропустила задля титулу в W Series, було б непросто позмагатися із топ-командами, але й без драматизму цього разу обійшлося. На відміну від розбитих авто Стефаном Сарразеном в Саудівській Аравії під час кваліфікації, та у вирішальних заїздах у Ґренландії та Сардинії. Хоча на півострові Кабо-Верде Сарразен і Чедвік фінішували другими із двох авто у фіналі. У ПФ1 Чедвік фінішу дісталася третьою, а команда стала 7-ою за підсумками сезону. Боротьба ж на трасі тривала. Льоб проїхав супер-сектор із часом 49,506 сек та наздогнав Кевіна Хансена на фініші. Олін-Коттулінскі раніше за Ґутьєрес розпочала рух, проте у зоні обмеження швидкості 30 км/год мала невигідне розташування, і як тільки шведка змогла наблизитися до іспанської гонщиці, та стартувала і не залишила шансів для випередження. Знаючи саме нюанс в розташуванні зон заміни пілота, Льоб і Team X44 продемонстрували просто фантастичне тактичне рішення. Шведка продовжила переслідування суперниці, але цього було недостатньо – 0,40 сек на користь колективу Сера Гемілтона. І обидві команди британських Чемпіонів Formula 1 у фіналі.
ПФ2 представляли не менш імениті спортсмени. Стартували в один ряд Крістофферссон, Сайнс та Екстрьом а отже одному з Чемпіонів Світу FIA довелося завершити сезон саме в цій гонці. Крістофферссон і Сайнс використали переваги внутрішніх доріжок. Один швед відривався, інший шукав змогу випередити майбутнього напарника по Дакару в Саудівській Аравій Сайнса. Це призвело до контакту між двома болідами. Задній бампер Acciona-Sainz із цього моменту був задертий догори, але без суттєвих наслідків для іспанської команди. Маттіас та Карлос видали справжній дреґ-рейс на прямій, іспанець знову захистився, маючи досвід оборони під час «Дакару» із Нассером Аль-Аттією на VW Race. Подальші стрибки «розібрали» усю задню панель кузова на «Одіссеї» Сайнса та «відірвали» передню кришку (якби був ДВЗ, можна було б сказати капот). З такими пошкодженнями та налипанням мокрого бруду шанси Abt Cupra на фінал були мінімальними. Сезон Маттіас Екстрьом та Ютта Кляйншмідт закінчили шостими. Швед у відмінній формі, змагається усюди, де тільки можливо: ралі-рейди, електро-туринг, ралі-крос – а ось його напарниця тривалий час не мала Міжнародної змагальної практики. Повертаючись до заїзду, Крістофферссону не вдалося добрати секунди на супер-секторі, а тому перевага Rosberg X Racing скоротилася до 10 балів. Поки Моллі Тейлор везла результат, Юхан відмітив, що у фіналі мета команди – 4 місце – із п’яти команд.
У фіналі Крістіна Ґутьєрес продемонструвала шалений ривок зі старту для Team X44, Моллі Тейлор змогла обігнати Мікаелу Олін-Коттулінскі. Кейт Меннінґс була неподалік, а Лайа Санс відставала. На слизьких поворотах шведка із JBXE ледь не втратила електроболід, але обійшлося. Повертаючись на трасу довелося поштовхатися із конкуренткою з Andretti United. Олін-Коттулінскі вдало оборонилася, а на стрибку ще й наздогнала Моллі Тейлор. У команді пам’ятали, що занадто високо краще не стрибати, тому JBXE досить легко вибралися на друге місце в заїзді. Кейт Меннінґс у повороті також випереджає Тейлор, позаду якої на задньому бампері вже й Санс. Невже Ніко Росберґ програє Льюїсу Гемілтону?!
Звісно, що ні! На фінальному колі дистанції зібралася п’ятірка Чемпіонів Світу (у випадку з Кевіном Хансеном – не завжди в Абсолюті, поки що!) у п’яти команд із прізвищами Чемпіонів Світу (у випадку з Майклом – через його батька Маріо), і кожен знав, що потрібно робити. Зазвичай, самі по собі, кожен із них є унікальною особистістю. Але якщо говорити про боротьбу на трасі, жоден не допустить помилки, кидаючись у нерозважливий маневр. Тому всі фінішували на тих місцях, які прийняли від своїх напарниць. Карлос Сайнс та Лайя Санс фінішували в гонці і сезоні п’ятими, хіба що у командному заліку Acciona-Sainz поступилися Abt Cupra. Тут одразу зробимо ліричний відступ, що до заліку команд зараховуються усі набрані бали за сезон, а від пілотського відкидається один найгірший показник, тому є певні розбіжності. Фініш JBXE на другому місці приніс третій результат команді Дженсона Баттона, причому нарешті Кевіну можна було не грати на користь брата Тіммі Хансена (на відміну від фіналу Nitro RX). Третіми фінішували Кейті Меннінґс та Тіммі Хансен, що цьому екіпажу принесло, у свою чергу, пілотське третє місце, попереду дуету суперників команди Майкла Андретті. Переможцем етапу нарешті стали представники команди Льюїса Гемілтона. Причому екіпаж здобув максимальний комплект балів за етап – 42, який включав перемогу в кваліфікації (в обох, якщо точніше), півфіналі зі здобуттям 5 балів за «виклик тяги» та у фіналі. За рахунок цього Team X44 наздогнала за кількістю балів лідерів сезону з Rosberg X Racing. За таких умов спрацьовує правило кількості перемог за сезон. І тут знову Юхан Крістофферссон (просто двічі за сезон – ось це так рекорд!) виявився попереду. Звісно, і Моллі Тейлор, і сам швед здобули більше балів, ніж Льоб та Ґутьєрес у заліку пілотів, але акцент у дисципліні з поєднанням елементів ралі-кросу та ралі-рейдів зміщений більше на командний залік. І тут знову перетнулися шляхи Ніко Росберґа та Льюїса Гемілтона. І знову переміг німець фіно-шведського походження з пропискою у Монако. Але так статтю не варто називати, принаймні через те, що Льюїс Гемілтон не приїхав через свій «страйк» по відношенню до FIA. А Ніко продемонстрував на подіумі всі ті емоції, яких, як і 5 років тому, коштувала йому ця боротьба.
І наступного року екстремальний електровиклик продовжиться. Перша гонка сезону запланована у Саудівській Аравії (новому автогоночному центрі Світу?!) 19-20 лютого. До учасників приєднається McLaren із відомими нам Еммою Ґілмур та Таннером Фаустом.
P.S.: Але головним ньюс-мейкером останніх днів став не 7-разовий Чемпіон Світу, а неповторна легенда Світу автоспорту за всіма відношеннями. Мало того, що Себастьєн Льоб додав до 79 перемог та 9 титулів WRC (+ 1 титул – у прообразі JWRC), 6 звитяг у WTCC (двічі подіум сезону), 2 перемоги – у World RX (у останньому спільному сезоні переграв майбутнього чемпіона Хансена), та подіумів у Ле-Мані і на «Дакарі» перемогу в Extreme E, стало відомо, що француз повертається до WRC із новим для себе Ford Puma Rally1! І нехай в «Монте-Карло» гонщик не обов’язково є фаворитом у боротьбі за перемогу №80, у новоствореному Чемпіонаті Світу з ралі-рейдів W2RC рекордсмен може досягти ще одного Світового визнання. І нехай тоді спробують усі ті хлопці (Гемілтон, Крістофферссон, Екстрьом, Сайнс, Петерансель, Аль-Аттія, Ож’є) наздогнати. Так тримати, мс’є!