X

Які дивовижні автобуси працювали донедавна на Мальті

Острів Мальта добре відомий як центр туризму та популярний курорт. Але це ще й Клондайк автомобільних рідкостей – справжній острів скарбів. Невипадково візитною карткою країни є зображення старовинного автобуса.

Якщо в Італії «всі дороги ведуть у Рим», то на Мальті всі автобусні маршрути стікаються до столиці – місто Валлетта. Тут біля воріт Порто Реалі влаштований найбільший автобусний термінал: навколо відомого фонтану «Тритон» снують одночасно до півсотні машин. Та яких!

Автобуси Мальти – явище унікальне. Вражає розмаїтість їх моделей, різноманіття та оригінальність зовнішніх форм. До недавнього на маршрутах ще працювало чимало яскравих машин, випущених у 50-70-ті роки. минулого століття. Здебільшого вони виготовлені місцевими кузовобудівними фірмами – у поодиноких екземплярах чи малими серіями. Компаній цих на острові набиралося з десяток: Barbara, Brincat, Debono, Casha, Zammit та ін.

Шасі запозичені від різних моделей автобусів та вантажівок, у тому числі вживаних. Найчастіше це «англійці»: AEC, Bedford, Leyland, а також менш поширені Albion, Dennis та ін. Щоправда, кілька шасі зібрані на Мальті місцевими фірмами – Maltеse Docks, Balleys, Zammit та Maltese Bedford.

У 70-ті роки почалася «зміна декорацій»: на Мальту почали ввозити з Англії автобуси у повністю зібраному вигляді, з кузовами британських фірм. Великі партії надходили машини Leyland Tiger, AEC Swift, Bedford Plaxton та ін.

Внаслідок місцеві кузовобудівники не витримали конкуренції й тихо померли. Лише пізніше, вже на початку нинішнього століття, з’явився новий мальтійський виробник – Scarniff. Його продукція – автобуси великої місткості, з низькою підлогою, побудовані на шасі MAN та Volvo.

У цей же час (2001–2004 рр.) автобусний парк Мальти стали настирливо розбавляти всюдисущі «китайці» – наприклад, машини King Long. Наприкінці 2008 року на внутрішніх маршрутах Мальти працювало 498 машин, причому 69 із них були родом із Піднебесної – тобто практично кожна сьома.

Новий автобус з низькою підлогою на шасі Volvo – з мальтійським кузовом Scarnif (2004). Місць – 45.

Серед нових «прибульців» – екзотичний грецький автобус «Афіна» фірми Saracakis, турецькі BMC і навіть польські Solaris.

Не вір очам своїм!

Усі маршрутні автобуси Мальти пофарбовані у фірмовий жовтий колір. Але дах у них білий – данина жаркому клімату «сонячного острова», як і вічно відкриті або навіть відсутні двері. На машинах красуються великі емблеми та логотипи відомих фірм-виробників. Але, люди, будьте пильні: це нерідко самодіяльність перевізників, яким нічого не коштує на автобус, скажімо, фірми AEC наклеїти емблему фірми Leyland із симпатичним зображенням тигра.

Музейні рідкості

На Мальті, в місті Куавра, є непоганий музей легкових автомобілів – Malta Classic Car Collection. Серед 70 його експонатів затесалася і парочка цікавих міні-пікапів. Один із них – на базі малолітражки Morris Minor 1000 кінця 40-х років. А інший – модифікація найпопулярнішого автомобіля Mini. Ця вантажна версія випускалася досить довго: з 1961 до 1978 року. Всього було виготовлено 58 179 машин.

Ще один музей – Malta Aviation Museum, розташований неподалік міста Моста, на території колишньої військової авіабази. Там у ангарі можна побачити рідкісний автомобіль часів Другої світової війни – Standard 14HP. Цей легкий фургон, створений на базі легковика, служив у RAF – у Королівських ВПС Великобританії.

Київ – Валлетта – Київ
Леонід Гоголєв
Фото автора