Якщо я скажу вам, що є сучасний автомобіль у форматі середньорозмірного 7-місного кросовера із класним переліком опцій і ціною всього лише трохи більше, аніж мільйон гривень, Ви мені напевно не повірите. Але такий автомобіль є, і це Jetour Х70 Plus.
З брендом Jetour ми вас вже знайомили, коли тестували модель Dashing. А хто не бачив скажу, нагадаємо, що Jetour є суббрендом давно відомої на ринку України компанії Chery. Він молодий, адже створений у 2018 році та розрахований на більш молодіжну аудиторію. Модель Х70 Plus було презентовано у 2020 році на автошоу в Пекіні, а у 2024 році кросовер зазнав рестайлінг. Щодо моделі Dashing, відмічу, що вона трохи менша за Х70 Plus, хоча побудовані вони на одній платформі.
Тестовий автомобіль в нас у максимальній комплектації, і власне, вона єдина, що пропонується наразі на українському ринку: на 18-х дисках, із повністю світлодіодною оптикою, хромованим декором та багато чим цікавим всередині автомобіля. А перелік опцій тут чималий. Ось лише деякі з них: оздоблення салону екошкірою, тризонний клімат контроль, підігрів та вентиляція передніх сидінь, електрорегулювання сидінь, тонка цифрова панель приладів, камера кругового огляду, панорамний дах з люком, електропривід двері багажника, підігрів керма та лобового скла, електропідсилювач керма та інше. Повний перелік опцій займає майже три сторінки.
Оснащується Х70 Plus турбованим бензиновим двигуном об’ємом 1,6 літра потужністю 190 кінських сил та 7-ступеневої автоматичною коробкою передач. Вартість такого автомобіля – 1,14 млн грн, ($27 тисяч), а з урахуванням знижки – 1,09 млн грн ($26 тисяч). І цю цифру варто мати на увазі при продовженні нашого знайомства з Х70 Plus.
Елегантна зовнішність
У чорному кольорі Jetour виглядає стримано та солідно. І дуже добре, що дизайнери не стали гратися з декоративними елементами. До речі, серед палітри кольорів яскравих немає: чорний, сірий, білий та насичений синій. Суворий погляд передньої оптики чимось нагадує Jaguar, а облицювання радіатора – Hyundai Tucson. Вертикальні розташовані ДХВ, яки водночас виконують функцію підсвічування поворотів в темну пору доби. Ну а решта головного світла сконцентровано в основній фари.
Габарити Jetour Х70 Plus становлять 4,7 м в довжину та 1,9 м у ширину, а колісна база тут 2,72 м. Тобто за своїми розмірами цей кросовер дещо більший, аніж, скажімо, Subaru Forester або Mitsubishi Outlander.
Позаду увагу привертають подвійні патрубки вихлопної системи. Виглядає добре. І найголовніше вони справжні. І хоча функціональними є тільки крайні з них, проте, вихлоп розведено на дві сторони. Модним елементом є суцільна смужка задніх ліхтарів. Самі ліхтарі мають яскраві вертикальні сегменти, яки виглядають також привабливо, а збоку є такі собі світлодіодні зірочки.
Кросовер створений на платформі Т1Х, яка вже використовується на моделі Dashing. Відповідно, і колісні бази у них однакові. Зазначу, що модульна платформа розроблялася у співпраці з Jaguar Land Rover, з якою у компанії Chery давні взаємовигідні зв’язки. Відмінна її риса – масивні лонжерони в основі підлоги, призначені для забезпечення необхідної міцності та ефективного поглинання енергії у разі удару.
WOW-ефект
Після стриманого екстер’єру салон викликає приємне здивування, коли потрапляєш усередину і бачиш всі ці екрани, світло-бордову шкіру і центральну консоль, під якою знаходиться додаткова полиця для бездротової підзарядки смартфона.
Тобто увесь цей дизайн, він з першого погляду захоплює, тому що все тут зроблено якісно – рівні рядки, м’який пластик, вставки також зроблені на совість, не кричущі, не якісь там оранжевого або зеленого кольору… Тобто все виглядає гармонійно і приємно на дотик. Але є одне «але». Звісно, можна удати, що ми не розуміємо, на що вона схожа, але, гадаю, це було б нечесно. Ну дійсно, інтер’єр то дуже сильно нагадує Mercedes-Benz. Я вже не буду конкретизувати, ви самі, мабуть, бачите. Хоча, як і з зовнішністю, – не поганий приклад для наслідування.
Посадка в Jetour Х70 Plus комфортна та доволі полотна. Є розвинена бічна підтримка на подушці та спинці сидінь. Можливо для людини великої комплекції буде навіть трохи затісно, але для моїх розмірів ці крісла дуже підходять. Сподобалось, що швидко вдалось «домовитись» з підголівником, тому що він зручний і не тисне на потилицю. Всі регулювання крісел електричні та знаходяться на панелях дверцят як у… ну ви здогадались. У водійського є пам’ять на три позиції, а у передніх крісел окрім підігріву на три швидкості, є також і вентиляція на три швидкості.
Кермо оздоблено приємною на дотик шкірою, і воно тут класичної форми. Тобто не скошено, не зрізано, правильної круглої форми, не велике і не маленьке, з добре підібраним розміром. На кермі є кнопки та регулятори для керування музикою та додатковими функціями. Розібратися з усім можна доволі швидко, тому що все логічно. Також важливо, що кермо регулюється за вильотом і за кутом нахилу, й при цьому кермо не перекриває панель приладів.
На панелі приладів розташовано вузький горизонтальний екран, який об’єднує під єдиним склом два дисплеї на 10,25 дюйма кожен. Дисплей шкали приладів можна налаштувати на «класичний» вигляд з круглими циферблатами або цифровий. Зручний шрифт має вдалий розмір, щоб все було зрозуміло з першого погляду. Також по центру є меню бортового комп’ютера з найголовнішими показниками, є навіть інформація про тиск у шинах та їх температуру. Але до цього ми ще повернемося пізніше.
Екран мультимедіа має приємний дизайн та високу якість «картинки». Якісь елементи можливо можна б було зробити більшими, але загалом все добре. У головному меню є окрім звичних функцій налаштування автомобіля, мультимедійної системи та контурного підсвічування є реєстратор. Потрібно лише вставити картку запису і користуватися. Судячи з картинки, камера забезпечує непогану якість зображення. Також тут є Android Auto та Apple CarPlay, та навіть посібник з експлуатації. З налаштувань автомобіля, наприклад, можна вибрати нормальний або спортивний режим керма окремою кнопкою, налаштування зовнішнього освітлення, освітлення салону, функції допомоги водієві тощо.
На трансмісійному тунелі є сенсорний блок керування мультимедійними функціями з циліндричним контролером, яким, до речі, можливо керувати також гучністю. На центральній консолі увагу привертає екран кліматичної системи з двома регуляторами, всередині яких також є сенсори. Тобто, коли натискаємо всередину, можливо змінити температуру та швидкості обдуву. Екран клімат-контролю так само сенсорний, можна перемикати напрямки, обдув і ще є термоконтроль задніх сидінь. Так, дійсно тут три зони клімат контролю.
Отже, регулювати клімат ззаду можна і з водійського місця. Є класична «фішка» для китайських автомобілів – якість повітря. Так само є контроль сидіння, підігрів, вентиляція. А також, додаткові налаштування, наприклад, яскравість екрана. Тобто, все підлаштовується під потреби користувача.
По центру консолі – селектор автоматичної коробки. Він має невеликі ходи, і сам по собі – невеликий. Також тут є кнопка увімкнення камери кругового огляду – в машині є чотири камери. Зображення досить чітке та якісне.
Ще одна кнопка – перемикання режимів руху: «спортивний», «нормал» та «еко». Також є кнопка керування системою стабілізації та парктроніком. Поряд є ще підсклянники та доволі великий бокс-підлокітник для дрібних речей. Ну і звісно на торпеді є класична шухлядка для рукавичок.
На другому ряду за комфортом не гірше, аніж на передніх кріслах. Почнемо з того, що двері відчиняються на доволі широкий кут, тому посадка висадка зручна. Простору навіть з надлишком як до стелі, так й до панорамного даху. Зауважте, тут він двосекційний. Передня секція може підійматися або висуватися повністю назад. Ну і над пасажирами другого ряду просто своя таке велике скло, щоб спостерігати за зірками.
Місця для ніг також із надлишком до передніх крісел. Можна досить комфортно розташуватись. Спинки крісел другого ряду мають окремі клавіші регулювання за нахилом та підйомом. Крок доволі невеликий, тому можна підлаштувати, як зручніше. Також власне сам диван рухається вперед або назад. Звісно, це зроблено для того, щоб відрегулювати його, коли хтось сидить на третьому ряду.
Є додаткові кишеньки: велика для паперів, маленькі для смартфонів або якихось гаджетів. Продумано. Знову ж таки ошатне, приємне на дотик і на вигляд. І це приємно вражає. Є окремий блок клімат-контролю з регулюванням температури, розподілу та швидкості повітря. Під дефлекторами є USB-входи Type A та Type С. Невеликий підлокітник має два підсклянники.
Двері багажника оснащено електроприводом. Його об’єм – 438 літрів. Він широкий та глибокий і має м’яку синтетичну підлогу с коротким ворсом. Бічні панелі – пластикові. Під маленькою фальш-підлогою є набір інструментів, місце для шторки та фіксатор запасного колеса, яке розташовано зовні кузова. Це зроблено, щоб не займати місце в багажнику, тому що тут встановлено два додаткових крісла третього ряду.
На третьому ряду дорослим буде тісно та незручно й використовувати їх для цього можливо лише на коротку відстань. Але дітлахам та підліткам має бути добре. У них тут свій особистий простір.
У русі
Було дуже цікаво, як кросовер буде їхати з цим двигуном. Особливо зважаючи на те, що він чималенький і споряджена маса в нього десь 1700 кг. Але він рушає з місця дуже бадьоро, відразу натякає на спортивний драйверський характер. В місті навіть хочеться трохи його зробити спокійнішим. Для керування є три режими: «еко», «нормал» та «спорт». Але їх треба перейменувати. Зручніше за все їздити в режимі «еко», і його можна назвати «нормальним». Тобто переходиш в «еко» і абсолютно спокійно їдеш у потоці – запасу тяги та потужності цілковито вистачає. Нагадаємо, що потужність мотора 190 кінських сил, а крутний момент досягає 275 Нм. В режимі «еко» ти не пасеш задніх, і це не якийсь там «овочевий» режим, а цілком нормальний. В режимі «нормал» кросовер стає більш бадьорім, а в спортивному, взагалі, починає натякати на активний драйв.
В парі з турбодвигуном працює 7-ступеневий преселективний «автомат» з «пелюстками» для ручного керування. У звичайних режимах він перемикається взагалі непомітно, як варіатор. Але у ручному режимі є деякі незрозумілі моменти. Наприклад, якщо є потреба їхати більш динамічно, то тут вже починаються нюанси, тому що коробка трохи смикає на перемиканні, а саме на зв’язці з обертом. Коли перемикання виконується вручну, то взагалі не відчуваєш, де пік обертів кожної передачі. Тобто нема такого, щоб на передачі викрутив оберти, вперся в «червону зону», перемкнув передачу та поїхав. От такі моменти тут відсутні, воно просто все йде рівно. Тому незрозуміло, куди перемикатися – вверх чи вниз.
Що стосується керма, то режимів тут два і перемикаються вони на екрані. Звичайний режим має позначення «листочок з дерева», а спортивний – «чоловік, який кудись поспішає». Відразу зрозуміти, що це стосується налаштувань керма, неможливо. У звичайному режимі керування доволі легке, навіть занадто. Коли переходиш в спортивний режим, кермо стає таким, як треба. Тобто насичується зворотним зв’язком, є більш менш виражений «нуль». Від упору до упору кермо робить майже три оберти, але паркування та маневрування ніяких складнощів не виникає. Виворіт стандартний, нормальний.
Огляд з водійського місця хороший, тому що посадка апріорі висока і навіть весь капот можна побачити від краю до краю. По зовнішніх дзеркалах також все добре. Лише у салонне дзеркало оглядовість не дуже через форму скла багажної двері. Шумоізоляція виконана на «добре», але не на «відмінно», тому що, багато шуму від дороги та шин.
Ходова частина
Тут, нарешті, можливо згадати історію про тиск в шинах і, власне, про ходову частину. Коли ми тільки забрали автомобіль на тест, відразу здалось, що підвіска наджорстка. Придивившись до показників тиску у шинах виявилось, що всі вони накачані до 3 атмосфер замість рекомендованих 2,3-2,5. Так, при такому тиску витрата пального, мабуть була мінімальна, а ось ходова стала дуже жорсткою. Знизивши тиск норми все стало на свої місця, а в автомобіля «з’явилася» пружність ходової. Хоча, все одно кардинально ситуацію це не вирішило. Автомобіль виявися доволі чуттєвим до нерівностей та нагадав дуже пружний м’ячик. Тобто ходова частина цілковито справлялася з дорожніми «сюрпризами», але в салоні це також відчувалось. Вона добре проїжджає хвилі, але на відверто поганих ділянках і звук, і вібрації транслюються у салон. Цікаво, що спереду на Jetour встановлено стійки McPherson, а позаду використовується незалежна багатоважільна конструкція. Але над налаштуваннями потрібно ще попрацювати…
Витрати пального в місті заявлено на рівні 10,1 літра на 100 км. Але на практиці вдалось отримати менше, навіть коли тиск у шинах був зніжений до норми. У пробках та заторах Х70 Plus показав витрату пального 9-10 л. У режимі «вихідного дня», він впав до 8,8 л. Але якщо зловживати спортивним режимом, можна отримати десь 11 л.
Підсумки та висновки
Якщо спробувати якось узагальнити враження від Jetour Х70 Plus, то можна сказати, що йому не вистачає тонких їздових налаштувань. Є таке відчуття, що вже всі компоненти зібрані, вони гарні, якісні, як тут – двигун, коробка, гальмівна система, але все це необхідно довести до ладу. І тоді вже буде оцінка «п’ять» або навіть «п’ять з плюсом». Гадаю що виробники з Піднебесної до цього прийдуть доволі швидко.
Загалом, Jetour приємно вразив своєю динамікою та рівнем оснащення. Так, хотілося б трохи м’якшою і пружною ходової, та більш зрозумілих налаштувань ручного режиму роботи АКП. Але треба розуміти, що цей 7-місний кросовер з усіма його опціями пропонується за доволі помірні гроші. Якщо подивитись, то ціни на машини-конкуренти стартують приблизно з 1,2 млн. Наприклад, Haval H6 пропонують за 1 275 000 грн. Так, він буде повнопривідний, але… Якщо візьмемо Mazda СХ-5, один з бестселерів сегмента, то він також буде коштувати не нижче за 1,25 млн. Mitsubishi Outlander, Nissan X-Trail та Subaru Forester теж будуть дорожчими.
Звісно, як завжди, не полишає питання, а скільки ж він проходить? А наскільки надійний? На мою думку, свій гарантійний термін Jetour проходить. До речі, гарантійний термін у нього 5 років або 100 тисяч кілометрів пробігу. Ну а там вже будемо дивитись…