Як автомобіль із королівським титулом розійшовся двомільйонним тиражем
Цього дня, 6 березня, 68 років тому в Парижі, у палаці Шайо (Palaise de Chaillot) відбулася презентація новинки – автомобіля Renault Dauphine. Примітно, що цей захід, який зібрав понад 20 тис. відвідувачів, відкрився за чотири дні до початку роботи Міжнародного Женевського автосалону. Видно, фірма Renault вирішила зіграти на випередження: адже на закордонній виставці її дітище могло загубитися серед інших прем’єр.
Роботи над створенням моделі велися довго та ретельно. Перший прототип почали випробовувати ще 24 липня 1952 року. Тестували машину з використанням найновішого обладнання, розробленого самою фірмою Renault. Пробні поїздки заради секретності проводили лише вночі. Потім протягом трьох років машину доводили, а її прототипи накатали загалом понад 3 млн км.
І лише наприкінці 1955 року на новозбудованому заводі у місті Флен почалося серійне виробництво машини. Але й тут показувати її особливо не поспішали та відтягли презентацію до березня наступного року.
Цікаво, що це авто спочатку хотіли назвати Corvette. Але тут французів випередили американці: вони дали це ім’я одній з новинок Chevrolet. І тоді керівництво Renault звернулося до вітчизняної історії. Вибір зупинили на слові Dauphine (Дофін). Це був титул, який свого часу носив прямий спадкоємець королівського престолу. І так уже вийшло, що машина з цією історичною назвою сама увійшла до історії – як перший французький автомобіль, випущений «тиражем» понад 2 млн. од.
Що ж являла собою модель Renault Dauphine? Це був автомобіль малого класу, з кузовом несучого типу, який, що характерно, випускався тільки в одній версії – 4-дверний седан. Дизайн, на відміну від попередника – Renault 4CV, був досить сучасний, з приємними округлими формами та характерним повітрозабірником перед заднім крилом.
Як і у попередньої моделі, 4-циліндровий двигун рідинного охолодження розташовувався ззаду. Але робочий об’єм його був більшим – 845 см куб. замість 748 см куб. Відповідно зросла і потужність, причому досить суттєво – з 21 до 30 к. с. Піднялася й “максималка” – з 95 до 115 км/год. Потрібно сказати, що у невеликих кількостях випускалася і спортивна версія – Dauphine Gordini. Її двигун був форсований до 49 к. с., що забезпечувало максимальну швидкість 145 км/год.
У всіх автомобілів Renault Dauphine коробка була механічною, 3-ступеневою. Цікаво, що для полегшення роботи з нею можна було замовити електромагнітне автоматичне зчеплення марки Ferlec. Підвіска всіх коліс була незалежна, важільно-пружинна, гальма – барабанні.
Автомобілі Renault Dauphine випускали більше десяти років – з 1956 до 1967-го. За цей час було виготовлено 2 млн. 120 тис. 220 машин.