Побачити на власні очі колекцію братів Шлумпф – мрія кожного любителя автомобільної старовини. Завдяки друзям з компанії Peugeot ми змогли насолодитися цим фантастичним видовищем.
Своєю появою унікальна колекція антикварних автомобілів завдячує текстильним магнатам братам Шлумпф. Довгі роки вона була прихована від сторонніх очей, і лише наприкінці 70-х про її існування стало відомо широкому загалу. Економічна криза змусила братів тікати з Франції до Швейцарії, покинувши все своє майно. Виявлену на колишній текстильній фабриці колекцію антикварних авто націоналізували, а на базі її експонатів започаткували Національний автомобільний музей Франції. Відкрили його 10 липня 1982 року. Після була невелика перерва.
Вхід у музей прикрашає оригінальна архітектурна композиція з спортивних автомобілів, що ширяють у повітрі
Знову оновлений музей відкрився у березні 2000 року. Його експозиційна площа суттєво збільшилася, поповнилася новими експонатами та сама колекція, яка налічує зараз понад 500 машин. Сьогодні експозиція розділена на три великі тематичні розділи.
Один із залів прикрашає скромний чорно-білий портрет матері – Жанни Шлумпф, пам’яті якої брати присвятили музей
Найбільший, названий Automobile Adventure – “пригоди автомобіля”, ілюструє розвиток конструкції машини від витоків до наших днів. Одним із перших відвідувачів зустрічає потужний швейцарський Dufaux, який розміняв сто років. Рядний восьмициліндровий двигун цього гоночного авто об’ємом майже 13 літрів різко контрастує з дерев’яними «артилерійськими» колесами та ланцюговою передачею – але такий уже був час. Автомобіль збудували 1904 року в Женеві брати Шарль та Фредерік Дюфо. На деяких старих фотографіях за кермом гоночного Dufaux зображений молодий англійський джентльмен, ім’я якого не потребує представлення Чарльз Стюарт Роллс. Найдавніший експонат музею – паровий Jacquot зразка 1878-го.
Свій перший Bugatti – гоночний Type 35B 1929 – Фріц Шлумпф придбав ще в 1939 році
Гоночний Dufaux 100/120 PS 1904 оснащений величезним 8-циліндровим мотором об’ємом 12 761 см3
У наступному великому залі – Racing Section – перебувають гоночні боліди. Серед них володар світового рекорду швидкості в 110 км/год двомісний паровий Serpollet типу H 1902 року. Тут же можна побачити Porsche 917K, що переміг у Ле Мані в 1971-му, а також колекцію машин французької марки Gordini, придбану Гансом Шлумпфом у 60-ті роки у компанії Амадео Гордіні.
Найстарішим експонатом музею є французька паровик Jacquot Estate
Один з перших Peugeot – Type 8 1893 року – оснащений 2-циліндровим двигуном Panhard & Levassor
Найкращі з найкращих демонструються у «Залі шедеврів» – Hall of Masterpieces. Шістьма екземплярами представлена легендарна Hispano-Suiza, у тому числі три моделі J12 з 12-циліндровими двигунами. Тут же розташована велика колекція Rolls-Royce, що включає Чарлі Чапліну Silver Ghost випуску 1924 року, і перлини всієї колекції – автомобілі Bugatti 41 Royale. Найбільш цінне – розкішне ландо 1930 року, пофарбоване в синій і чорний кольори, відоме як Coupe Napoleon. Його кузов – витвір Жана Бугатті. Величезний автомобіль з базою 4300 мм та 12,8-літровим двигуном тривалий час перебував у власності родини Бугатті. Інший представлений у Мюлузі Royal має чотиридверний закритий кузов англійської фірми Park Ward. Від великої галереї виставлених дорожніх та спортивних Bugatti очі розбігаються, адже тут можна побачити не тільки майже всі відомі авто марки, а й кілька рідкісних, навіть унікальних машин. Найбільш представницькою є добірка автомобілів Type 57 у різних варіантах виконання.
Bugatti 41 Royale з кузовом родстер відновлено у 1990 році
Bugatti 41 Royale з кузовом Coupe Napoleon «намалював» Жан Бугатті
Колекція Національного автомобільного музею дуже велика, щоб її можна було охопити за один раз. Крім унікального зібрання Bugatti, у цеху колишньої фабрики знаходяться сотні машин інших виробників, кожна з яких цілком могла б прикрасити пристойний музей світового рівня, не кажучи вже про заводські колекції. Чи багато хто зараз пам’ятає про марку De Dion Bouton, яка існувала наприкінці XIX – початку XX століть? Яскраву історію цієї компанії ілюструє підбірка з двох десятків автомобілів.
Serpollet Type H 1902 року з паровим мотором міг розганятися до 110 км/год
Окрема зала музею повністю віддана гоночним болідам різних років
В одній лише Франції на рубежі ХХ століття налічувалося близько 600 автомобільних фірм. Життя більшості з них, правда, виявилося недовгим. Все ж таки Шлумпфам було з чого вибирати. Тому поряд з продукцією всесвітньо відомих компаній тут експонуються машини давно забутих марок на кшталт Brasier, Barr, Leon Bollee, Guy, Farman, Piccard Pictet, Rochet, Schnaider, Le Zebre, Gardner-Serpollet, Gregoire, Lorraine-Dietrich і т. д. А ще є кілька концептуальних авто минулих років, наприклад, створені дизайнером Паулем Арценсом La Baleine 1938 та 1942 років.
Porsche 908 LH 1968 року, окрім реальних гонок, брав участь у зйомках знаменитого фільму Стіва МакКуїна «Ле-Ман»
Peugeot BB 1913 року спроєктований Етторе Бугатті
Паризьке таксі Renault AG1 1908 року увійшло в історію, переломивши хід Першої світової війни
Модель Hispano-Suiza Type XIII Alfonso 1912 отримала свою назву на честь одного з шанувальників марки, іспанського короля Альфонсо XIII
Не варто забувати і про значну кількість автомобілів, що очікують відновлення в запасниках, власній реставраційній майстерні, значній бібліотеці, магазинчику сувенірів. Крім того, на розташованому по сусідству невеликому треку кілька разів на рік проводяться автомобільні свята просто неба. Якщо ви будете у Франції, обов’язково знайдіть час, щоб побачити колекцію братів Шлумпф. Гарантую – ви запам’ятаєте її на все життя…