Цього дня, 28 січня 1911 року, у Монако завершився автопробіг знаменитої серії “Ралі Монте-Карло”. Ще в листопаді 1910 року в автомобільних журналах Європи з’явилося повідомлення про підготовку масштабного автопробігу Rallye do Monte Carlo. Взяти участь у ньому міг будь-який бажаючий, на машині будь-якої марки, у будь-якому виконанні, з двигуном будь-якого робочого об’єму.
Основну частину цього ралі складав так званий зірковий пробіг, який проводився окремими маршрутами з різних відправних пунктів Європи. Це були Париж, Мадрид, Рим, Берлін, Відень, Брюссель, Амстердам, Женева, Лісабон та Петербург. Завдання було одне: приблизно за сім днів доїхати до Монте-Карло.
Загалом стартувало 23 учасники. Однак до фінішу з різних причин дійшли лише 15 автомобілів. Так, два екіпажі з Відня зійшли з дистанції через снігові замети глибиною до 40 см і морози до мінус 18С.
З Парижа виїхало найбільше учасників – дев’ять, їм треба було проїхати 1020 км. Один із них – Анрі Ружье після низки суперечок серед організаторів і був визнаний переможцем (див. фото у заголовку). Він виступав на французькому автомобілі Turcat-Mery («Тюрка-Мері») моделі 25 CV з 4-циліндровим двигуном потужністю 45 к. с.
Анрі Руж’є на французькому автомобілі Turcat-Mery став переможцем Ралі Монте-Карло 1911 року.
Друге місце зайняв Де Аспіацу (J. A. de Aspiazu) – також на французькому автомобілі, марки Gobron-Brillie («Гоброн-Бріє»). А третім став Бютлер зі швейцарським автомобілем Martini.
Де Аспіацу на французькому автомобілі марки Gobron-Brillie прийшов другим на ралі 1911 року.
Цікаво, що машина Gobron-Brillie мала 40-сильний двигун оригінальної конструкції. У кожному циліндрі розміщувалися по два поршні, між якими була камера згоряння. Ці поршні рухалися в протилежному напрямку і приводили в дію два колінчасті вали, з’єднаних один з одним шестерним передачею.
Бютлер на швейцарському автомобілі Martini посів третє місце на ралі 1911 року.
Потрібно сказати, що автомобілі учасників не були спортивними. Багато хто з них, у тому числі і переможець Turcat-Mery, мали громіздкі закриті кузови, які забезпечували комфорт у зимових умовах. Цікаво, що деякі багаті учасники залучали до керування машинами своїх шоферів.
Жуль Бентлер на автомобілі Berliet – переможець Ралі Монте-Карло 1912 року
Наступного, 1912 року у ралі Монте-Карло стартувало вже 65 учасників. Переможцем став Б’ютлер з французьким автомобілем Berliet. Друге місце посів Фон Есмарх на німецькому автомобілі Durkopp (Дюркопп). Третім був Меньє (Meunier), який виступав на французькій 40-сильній машині Delaunay Belleville (Делоне-Бкльвілль).
Фон Есмарх на німецькому автомобілі Durkopp зайняв друге місце.
Політична ситуація, що погіршувалася в Європі, не дозволила проводити ралі Монте-Карло в 1913 і 1914 роках. Змагання відновилися лише за кілька років після закінчення Першої світової війни – у 1924 році.
Меньє (Meunier), який виступав на французькій 40-сильній машині Delaunay Belleville, фінішував третім. .
Мадемуазель Кабьєн на автомобилі Peugeot, Ралі Монте-Карло 1912 р. .
Учасником № 8 у Ралі Монте-Карло 1912 року був Gräf & Stift 28-32HP, яким керував Франкель Егон. Він посів 15-те місце у загальному заліку. .
На ралі 1912 року можна було побачити й розкішний Rolls-Royce