Первый этап новой Национальной серии по джип-спринт Ukrainian Raid Series, которым стала «Алешкинская сечь», преподнес спортивную интригу, «попутно» подарив немало эмоций, как самим участникам, так и болельщикам.
«Олешківська січ» відкрила серію з джип-спринту Ukrainian Raid Series, одночасно ознаменувавши повернення ралі-рейдових перегонів, які не проводилися в Україні майже чотири роки. Якщо не враховувати «прологу», що відбувся на березі річки в самих Олешках (колишній Цюрупинськ), головною ареною боротьби українських «джиперів» стали відомі олешківські піски.
Траса – це 30-кілометрове коло, прокладене здебільшого піщано-грунтовими лісовими дорогами. Учасникам належало пройти його тричі в одному напрямку, а потім тричі в зворотному.
На перегони з’їхалися 22 екіпажі з різних куточків України. Шестеро з них стартували на справжніх спортивних «монстрах» у класі Sport, тоді як для аматорів було зарезервовано одразу дві категорії – Tuning і Standart.
Саме можливість виступу аматорів є головною особливістю серії Ukrainian Raid Series, де вони змагаються на тій самій трасі й дистанції, що і професіонали. Навіть більше, вони також їдуть з максимально можливою швидкістю, тоді як раніше в подібних перегонах любителі рухалися трасою із заданою середньою швидкістю, змагаючись у так званому форматі «на регулярність руху».
У заліку Tuning, де дозволені серйозні технічні доопрацювання, стартували 9 машин, тоді як у Stadart-е боролися сім екіпажів, зобов’язаних виступати на абсолютно серійних позашляховиках.
На «Олешківській січі», як і у «великих» ралі-рейдах, головну роль відігравала не лише майстерність пілота, а й робота штурмана.
Метою екіпажів був прохід так званих «Контрольних створів» (КС), розставлених у різних місцях траси. Їх пропуск фіксувався суддівством і за кожну таку помилку накладався штраф у 30 хвилин. Більше того, від кола до кола їхня кількість змінювалася, що ускладнювало роботу штурманів.
У зв’язку з цим не дивно, що першим переможцем в історії Національної серії джип-спринт Ukrainian Raid Series став екіпаж із набагато досвідченіших порівняно з усією іншою опозицією пілотів Миколи Кузнєцова і Віталія Євтехова.
На шести колах їхня Toyota FJ Cruiser №201 двічі була найшвидшою і ще чотири рази фінішувала з другим часом. Але, головне, штурман бездоганно прокладав маршрут, і за всі пергони цей екіпаж дістав лише один 10-секундий штраф за фальстарт.
При цьому Михайло Лисяк, що також має рейдовий досвід, не тільки виграв суботній «пролог», а й показав найкращий час на чотирьох з шести кіл, плюс двічі був другим. Саме він закінчив перегони з найкращим часом, випередивши на дві хвилини Кузнєцова.
Однак, як переможцю «прологу», Лисяку довелося відкривати всі кола другого дня, що означало для його штурмана Івана Солодовника бути справжнім першопрохідцем. І з цією непростою роллю він не зовсім вдало впорався, припустившись двох прикрих помилок, пропустивши по одному КС на другому і третьому колі. Вони вилилися в годинний штраф, відкинувши харківський екіпаж з першого на третє місце.
Другими в заліку Sport стали Костянтин Полійчук з Денисом Татарком (№203).
Вони показували стабільний час, на п’яти колах ставши третіми, до того ж також не допустили жодної навігаційної помилки, поступившись у підсумку переможцям 24 хвилинами. Не менш інтригуюче склалися перегони серед аматорів, причому в обох класах.
Головним фаворитом у заліку Standart був Леонід Протасов – відомий ще з часів «Союзу» кільцевик, що також має досвід і в ралі-рейдах.
Ветеран повністю виправдав свій статус, показавши накращий час спочатку на «пролозі», а потім і на чотирьох з п’яти кіл. (Для аматорів через сильно розриту на кінець дня піщану трасу перегони було скорочено на одне коло). Однак для іменитого пілота не все пройшло так просто. Через недосвідченість його штурмана – Володимира Чоботаря – їх екіпаж довірився слідам попередніх учасників з заліку Sport… і припустився навігаційної помилки.
Пропуск двох КС означав штраф в одну годину і, здавалося, на цьому про олешківське «золото» можна було забути. Однак більшість екіпажів у заліку Standart були новачками і практично всі зробили ту саму помилку!
Таким чином, з урахуванням аналогічних і більших штрафів усіх інших прямих суперників, подіум Standart все ж очолили Протасов і Чоботар, випередивши на 11 хвилин Ігоря Макуліна з Віталієм Гребенюком (№106), які чотири рази показали другий час, та майже на годину Олександра Нестеренка з Олександром Чихуном (№105).
У заліку Tuning результати виявилися ще більш непередбачуваними. Найкращий час тут залишився за Костянтином і Іриною Івашиними (№111), які виграли три кола і випередили в підсумку на три хвилини Олександра і Віталія Гузь (№107).
Однак 90 і 70 штрафних хвилин відповідно (Івашини пропустили три КС), в підсумку залишили ці екіпажі поза подіумом! Зате учасники, що не блищали швидкістю, але при цьому припустилися меншої кількості помилок, забрали всі призи заліку Tuning.
Переміг тут новачок Вадим Вевер, якому асистував досвідчений штурман Максим Маштак. У ході перегонів вони показували час у районі 4-5-го, лише раз потрапивши за швидкістю до топ-3. Проте вони не дістали жодного штрафу, заслуга за що лежить «на плечах» досвідченого штурмана…
Другими в Tuning стали Андрій та Руслан Риндови (№110), які поступилися переможцям за часом лише 5 хвилин, до яких додався один 30-хвилинний штраф.
А «бронзу» в цьому заліку забрали Олександр Сафронков з Анатолієм Зеленським (№101), що показали в перегонах третій час, який відрізнявся лише десятьма хвилинами від найкращого, але також пропустили два КС і отримали годину штрафу за це…
У цьому і є суть ралі-рейдових перегонів, де успіх майже однаково залежить і від пілота, і від його «навігатора»… Головне, учасники здобули хороший досвід – пілоти їзди доволі цікавою і складною піщаною «доріжкою», а їхні штурмани непрості уроки навігації. Причому вже на зворотніх колах практично ніхто з навігаторів, як і досвідчені Євтехов з Маштаком, не пропустив уже цих «спливаючих» КС…
Глядачі теж не залишилися обділеними. Їм було запропоновано різноманітну програму. Суботу після прологу ознаменував запальний концерт гурту “OT VINTA” та дискотека DJ FM, яку вінчало лазерне шоу, створене спеціально для Ukrainian Raid Series.
Ну а в неділю безпрецедентно як для ралі-рейдів, причому не тільки українських, просто на трасі вболівальники мали можливість спостерігати за перегонами у справжньому прямому ефірі! На великий світлодіодний екран, встановлений у лісі в районі старту-фінішу, «картинку» забезпечували одразу кілька професійних ТБ груп і три квадрокоптери.
При цьому співорганізатори Ukrainian Raid Series не мають наміру опускати взяту ними планку, супроводжуючи етапи цієї нової серії яскравою шоу-складовою, а також онлайн-трансляціями результатів та «живою картинкою» в Інтернеті…
«Олешківська січ» у цифрах:
- Екіпажі-учасники – 22.
- Зійшли – 7.
- «Бойові» кілометри перегонів – 184.
- Загальна довжина пройдених «бойових» кілометрів усіма учасниками етапу – 2910.
- Загальний час штрафів і пеналізацій – майже 14 годин.
Фото Євген Брежнєв