Не все то золото, що європейський водій. За багато років автомобільних поїздок, за рік з лишком постійного життя в Європі, після повного курсу у французькій автошколі і нового перескладання на водійські права – за весь цей час мені зустрілося чимало різних європейських водіїв. Вони, звісно, всі різні. Вони, звісно, разом з повагою до людини загалом увібрали в себе більш високу (і це об’єктивно) культуру на дорогах. Вони, звісно, не плювали на норми викидів СО2 з високої гірки і не стануть паркувати свій пепелац на дитячому майданчику. Вони, звісно, пропустять велосипедиста і мотоцикліста. Вони загалом нормальні хлопці і дівчата, але є одне «але». У деяких моментах європейські водії абсолютно нестерпні – окремі їхні, з дозволу сказати, навички просто дивують.
- Талант створювати затори
Це якраз той самий випадок, коли повільність і неквапливість – наші головні вороги. Звуження дороги, будь-який інцидент, сильний дощ, ремонтні роботи… Все це вводить європейських водіїв у стан надмірної неквапливості, знижує швидкість потоку і здається, що ця дорога не закінчиться ніколи. При цьому вони примудряються наповнити собою навіть величезні магістралі – не дарма за умови погіршення погоди, напередодні вихідних чи свят по радіо оголошують не просто вулиці, а цілі напрямки, куди краще не потикатися. - Невміння швидко реагувати
Чи бачили коли-небудь у поїздці «за кордон» круговий рух з пріоритетом по колу і маленьким VW Golf, який завмер на одному з примикань і довго-довго чекає своєї черги втиснутися в коло? За ним уже зібралася значна кількість тих, хто хоче того ж, але він все чекає і чекає ідеальних умов для маневру. Ось це вміння засумніватися в своїх діях у найбільш невідповідний момент сильно отруює життя всім навколо. Тож не дивно, що чимало водіїв пересідають на два колеса – так хоч всіх задумливих можна об’їхати. - Пішоходи на червоний
Ось тут ризикую тим, що мене не зрозуміють, але ризикну далі. Пішоходи завжди є пріоритетними учасниками дорожнього руху і дуже вразливі – це аксіома, яка не підлягає сумніву. Але саме з цієї причини не треба зупинятися на свій зелений, якщо вгледів пішохода, який стоїть собі на тротуарі на свій червоний! В результаті машина зупиняється, пішохід мнеться, переживає, потім таки вирішується переходити НА ЧЕРВОНИЙ (ні, я не жартую, не раз і не два була свідком цього неподобства). А весь цей час машина стоїть на свій ЗЕЛЕНИЙ і створює … я навіть не скажу аварійну, а вкрай абсурдну ситуацію. - Парковки
Про парковки в великих містах можна складати пісні, билини і плачі. Тріснуті бампери, вм’ята крила, подряпини та інші пошкодження – це суворий побут європейського водія, якому довелося жити у великому місті і терпіти своїх автомобільних сусідів. Ну а роздряпати цвяхом або ключем всю боковину новенького автомобіля, який якось «не так» на погляд сусідів припаркувався – це справа практично звична. Та й загалом такий маневр, як парковка, викликає у європейців часто-густо напад печалі і стресу, їх просто як слід не вчать паркуватися правильно і без зусиль.
Ну а взагалі в Європі їздити добре – у них хоча б дороги є. Це нейтралізує всі інші негативні явища і дорогого коштує, погодьтеся.