Майже всі вихідні – за кермом. Життя як дорога. На дорогах – пекло. Їдеш в потоці, ліворуч і праворуч постійно підрізає бидло на прадиках і крузаках з газовими установками. Втім, це трапляється і з ладами та тавріями. Водії останніх втрачають самоконтроль, вважаючи, мабуть, що їм вже нема чого втрачати. Обидва класи логічно доповнюють одне одного, а негласні патерни поведінки на дорогах запускають причинно-наслідковий зв’язок, що формує відповідний стиль їзди.
Є байка про 100 мавп. На японському острові Косима жила колонія диких мавп, яких вчені годували солодкою картоплею (бататом), розкидаючи його по піску. Мавпам подобався батат, але не подобався пісок на ньому. Одного разу 18-місячна самка зрозуміла, що може вирішити цю проблему, вимивши батат. Вона навчила цьому трюку свою матір та інших мавп. А коли кількість таких мавп досягла 100, всі мавпи, що жили на прилеглих островах, зненацька, без будь-якого зовнішнього спонукання, теж почали мити картоплю. Враховуючи те, що між ними не було абсолютно ніякого контакту, пояснити цей феномен складно. У науці це явище отримало назву “ефект 100 мавп”.
Люди відрізняються від мавп тим, що не чують одне одного, навіть коли кричать. Смертність на дорогах в Україні залишається найвищою серед усіх країн Європи. За останні три роки на дорогах загинуло понад 12 тисяч осіб. Майже половина загиблих – пішоходи і велосипедисти. ДТП в Україні є першою за поширеністю причиною смерті серед молоді віком від 15 до 24 років і другою – серед дітей віком від 5 до 14 років.
Для мене незалежність – це самостійність. А патріотизм – це набір цінностей і смислів, якими ти користуєшся щодня. Відчуття єдності і нерозривного зв’язку з людьми, що населяють країну, в якій ти живеш. У реальному житті і щоденних вчинках, а не в словах. Так от у тих, хто порушує ПДР, ніякої єдності з іншими учасниками руху не спостерігається. Власне, як і самостійності. Навпаки – я бачу колосальну залежність від наявності на дорозі тих, хто готовий миритися з цим свавіллям.