Наше Міністерство інфраструктури вважає, що Україна може стати одним зі світових лідерів за відсотком електромобілізаціі. Наївність чи невдалий піар?
Володимир Омелян, міністр інфраструктури України, пообіцяв, що у 2020 році 15% авторинку України займатимуть електромобілі. Дуже круто – з урахуванням того, що до зазначеного терміну залишилося три роки. Звісно, і за три роки можна наробити багато чого, але у нас, як правило, – розвалити, а от побудувати… Пан міністр напевно знає, що говорить, і точно добре знайомий із цифрами. Наприклад, з тим, що сьогодні в Норвегії частка електромобілів у загальному обсязі продажів нових авто становить 17,1%. І це найвищий відсоток у Європі.
У Норвегії підтримка електромобілів здійснюється найпотужнішим чином на державному рівні, і там визнають за найважливіше не принцип економічної доцільності, а турботу про довкілля, роздуту часом до абсурду. А в Німеччині, де також є державна підтримка еко-програм, на частку електромобілів припадає… 0,7%. Німці консервативні? Так. А ще вони дуже ощадливі, і ретельно планують витрати, і те, що не раціонально з точки зору сімейного бюджету, банально не знаходить реалізації.
Справді, ми не такі консервативні. Зате бережливі мимоволі – у нас просто немає грошей для купівлі машин, переплата за які повернеться дуже і дуже не скоро. Володимир Омелян, звісно, пообіцяв субсидування придбання електромобілів і фактично проанонсував появу українського електрокара, але по-перше, пообіцяти – не означає одружитися, а по-друге, про створення вітчизняного електрокара до 2020 року (не торохтілки з батарейкою, а нормального конкурентного автомобіля) смішно й говорити.
Ніхто не ідеальний: наприклад, Барак Обама в 2008-му пообіцяв, що до 2015 року в Америці буде продано аж мільйон електрокарів. У нього було не три роки, а шість, але теж не склалося: до початку 2016 року в США було реалізовано близько 400 тис. електромобілів, та й то переважно в Каліфорнії – єдиному штаті, в якому справді є нормальна мережа електрозарядок. А в 2016-му почалися трабли – попит на електромобілі почав різко падати. Причина банальна – ці машини все ще компромісні за функціональністю порівняно зі звичайними авто з ДВЗ, а бензин почав активно дешевшати…
Загалом в Європі частка електромобілів на сьогодні становить 1,7% і є два сценарії розвитку подій, як завжди оптимістичний і песимістичний. У першому до 2020 року ця частка збільшиться до 5% (!), і до 2025 року – до 15%. У другому – 15% до 2030 року, тобто через десять років після того, як в Україні вже все буде. І особисто мені цей песимістичний сценарій, вже вибачте, здається занадто оптимістичним. Спробуйте забити в Google «винайдено новий вид батарей». Новин – море, батарей – ні. Літій-іонні акумулятори, що встановлюються сьогодні на всі електрокари, якщо і не повністю вичерпали свій потенціал, то перебувають на межі.
Та сама Tesla з новим типом батарейок, представленим тільки в серпні цього року, може проїхати замість 426 км цілих 482,8 (за оцінкою американського транспортного агентства). Непогано, але на прорив не тягне. Як похвалився Ілон Маск, в прохолодну погоду можна буде доїхати без підзарядки з Сан-Франциско до Лос-Анджелеса. Так, Девід Медкальф із Флориди проїхав на Tesla Model S 682 км, тільки от пішло у нього на це 17 годин! Варто було б запитати у Ілона, а сам він готовий витратити на дорогу з ЛА до Сан-Франциско 17 годин?
Наразі тривають масштабні роботи із заміни графітового анода в літій-іонних батареях, що начебто серйозно їх «посилить», але по суті це лише модернізація акумуляторів, винайдених у 70-х роках минулого століття. І чимало аналітиків ринку переконані, що доки не буде винайдено батарею на основі зовсім інших хімічних реакцій – електрокари так і залишаться нішевим продуктом. Скрізь. А в Україні у 2020 році вже ні? Смішно.