X

Поїздка на авто в Чорногорію: екстрим-тест по-європейськи

Коли ми починаємо обговорювати проблеми авто на єврономерах і взагалі можливість завезення в Україну машин «сильно б/у», прихильники останнього часто наводять догматичний аргумент: пробіг в Європі – це зовсім не те, що в Україні, і треба рахувати як мінімум один до трьох. Щось у цьому є, але все у світі відносно.

В Україні, якщо їздити виключно за маршрутом Київ-Львів, теж сильно підвіску не розіб’єш, а в Європі зовсім нескладно знайти місця, де машина наражатиметься на дуже серйозні випробування. Хоча, якщо чесно, цього разу я їх не шукав. Вони мене самі знайшли.

Ми вирушили на машині в Чорногорію, але дорогою треба було заїхати у справах в Польщу, і в підсумку вибір був такий: їхати через Хорватію, це кілометрів на 200 далі, і на 33 євро дорожче – в Хорватії дуже дорогі автобани, тоді як маршрут через Боснію і Герцеговину передбачав витрати лише 3 євро. Вибір очевидний, чи не так? Тільки на кордоні з Чорногорією стало зрозуміло, що в принципі, хорвати могли запросити і 50, і 60 євро – все одно основний потік піде через них.

Дороги в Боснії прекрасні, тільки принаймні 300 км вам доведеться їхати  справжніми гірськими серпантинами. Коротше, якщо у вас не гарячий хетчбек, в екіпажі є люди, яких легко може вкачати, або шини на авто не першої свіжості – в Боснії вам робити нічого. У мене в комплекті було два «не можна», так що назад ми, звісно, рвонули автобанами Хорватії, але на шляху туди ще ніхто не знав, що нам світить.

Вийшов незапланований екстрим-тест для єдиного пункту «можна», який у нас був в наявності – на початку сезону на наш Сitroёn встановили тестові шини Goodyear Eagle Sport, так що гума була практично новою, та ще й спортивною – як мінімум, за назвою. В горах було не дуже спекотно, а ось у долинах між хребтами, де дороги все одно неабияк покручені, під час нашого туру температура піднімалася до 30-35°С. І хоч як це дивно, але і в цих умовах під час проходження поворотів на швидкості, близькій до нерозсудливості, шини навіть не вищали – тобто можливості зриву в занос не було й близько. Транспорту на цьому шляху не так багато, однак потік є, так що і в таких умовах доводиться йти на обгони, роз’їжджатися із зустрічним транспортом, а іноді і лавірувати між коровами – місця дикі, нелякані. І тут теж повний лад – з керованістю у Goodyear Eagle Sport все добре.

Спочатку вони здалися мені трохи важкуватими. Знаєте, є шини, які важко звернути з траєкторії, а потім вони самі йдуть в поворот, так от у Goodyear Eagle Sport немає цього «самі», вони завжди трохи впираються, і це насправді не так погано – передусім у сенсі безпеки.

Дорога з Будапешта до Херцег-Нови через Сараєво (790 км) зайняла близько 11 години, так що під кінець хотілося вже швидше дістатися  пункту призначення, а поспіх – це завжди небезпечно. Так, довелося кілька разів загальмувати «в підлогу», і тут шини теж вийшли з випробування красиво.

Загалом весь тріп Європою зайняв близько 5200 км, на той час ми вже встигли накатати в Україні близько 5000 км, отож свої перші 10 тис. км гума вже пройшла – і поки що має такий самий вигляд, як і нова. Протектор практично не стерся. А найголовніше і найпоказовіше випробування на нас чекало вже вдома – на ділянці Краків-Київ просто на нашій митниці небеса відкрилися, на нас обрушилася справжня злива з градом, що закінчилася тільки за 100 км до Києва. Тобто приблизно 500 км ми їхали під проливним дощем. А оскільки Краків нас довго не хотів відпускати, а перехід кордону зайняв 4 години, весь екіпаж дуже хотів якнайшвидше дістатися додому, і рух зі швидкістю 60 км/год нікого не влаштовував.

Загалом, малошумність, керованість, витривалість – це все добре. Але якщо ви справді хочете бути впевненими в своєму авто в найсильніший дощ – є таки сенс придивитися до Eagle Sport. Трохи дорогувато, на авто нашого класу комплект сьогодні обійдеться практично в 5 тис. грн, але це цілком на рівні конкурентів (Michelin, Bridgestone) і навіть трохи дешевше, ніж нові моделі Сontinental і Nokian.