Рівно 45 років тому, 16 січня 1978 року на американському ринку було презентовано нові розвізні фургони Ford – Econoline Super Van та Econoline Super Wagon.
Вони були створені на базі довгобазної версії моделі Econoline (3510 мм), яка за цим параметром не мала рівних на ринку повнорозмірних фургонів до 1990 року.
Новинки з приставкою Super відрізнялися подовженим на 508 мм заднім звисом (габаритна довжина зросла до 5761 мм). Це дало змогу суттєво збільшити обсяг вантажного відсіку у фургоні, а в мікроавтобусі – розмістити додатковий ряд сидінь, підвищивши пасажиромісткість до 15 чол.
Зазначимо, що Ford Econoline третього покоління вперше отримав рамну конструкцію, що дуже нагадує пікапи F-серії. Більше того, кватирки на вікнах, задні ліхтарі, бампери та колеса були загальними у цих моделей. У 1979 році Econoline зазнав рестайлінгу – видозмінилася решітка радіатора, круглі фари поступилися прямокутнім. З 1983 року напис Ford на капоті було замінено на “синій овал”, розміщений на решітці радіатора.
1982-го з’явилися нові дизельні двигуни V8 IDI від компанії International Harvester – робочим об’ємом 6,9 л. З 1988 року з’явився варіант робочим об’ємом 7,3 л. Такими агрегатами оснащувалися лише найбільш міцні моделі, з індексом «350», розраховані на повну масу до 4445 кг і корисне навантаження до 2291 кг. Додаткове, цифрове позначення моделей (100, 150, 250 і 350), запозичене від пікапів F-серії, стало застосовуватися на Econoline з 1980 року (за винятком версії Club Wagon). Машини були настільки популярні з автоматичними коробками, що від «механіки» з 1989 року вирішили відмовитися.