Визначено найстаріші автобуси та вантажівки в Україні

Нещодавно у Києві відбулося чергове засідання відомого Історичного Автоклубу. Цього разу розглядалося питання: які автобуси та вантажівки в Україні, які дожили до наших днів, є найповажнішими за віком.

Відразу скажемо, що на сьогоднішній день не збереглися жоден автобуса чи вантажівка, випущені у перші два десятиліття минулого століття. Далися взнаки жорстокі бої Першої світової та громадянської воєн і подальша розруха. На початку 1929 року весь український автопарк налічував лише 4500 зношених машин, причому їх на ходу було лише 55%. І їх використали до останньої можливості.

А ось з комерційними автомобілями випуску 30-х років справи кращі. Почнемо з автобусів. Вже не перший рік гостем ретроглядів, що проводяться в Україні, був зразок, виготовлений у нас у Харкові в середині десятиліття. За дизайном кузова він схожий на відому модель ЗІС-8, але при цьому на метр коротший. Що ж до шасі, то воно ймовірно запозичене від тритонної вантажівки АМО-3. Про це свідчать більш плоскі передні крила, ніж у моделі ЗІС-5 і ряд деталей передньої частини, розташованих нижче радіатора. У кожному його ґратах прикрашає фірмова емблема «АМО».

Цю машину, яка перебуває в жахливому стані, розшукали ентузіасти харківського клубу «Самохід» і після кількох років роботи привели до належного вигляду. Її і прийнято було вважати найстарішим автобусом, що зберігся у нас.

Проте якийсь час тому в Україну було ввезено невеликий автобус на 6 місць, створений на базі легкового автомобіля Ford T близько 1920 року. Машина експонувалася у музеї відомого Фельдмана Екопарку у Харкові. Однак після масованих обстрілів міста рашистами зліт її загубився.

Що стосується вантажівок, то в Україні практично не один огляд ретроавтомобілів не обходився без машин, виробництво яких було освоєно в 30-х роках, – півтора ГАЗ-ММ і тритонок ЗІС-5. Щоправда, ці машини випускалися й кілька років після Другої світової. Зовні вони відрізнялися насамперед Г-подібними крилами замість напівкруглих. Але хіба так важко фанату автостарини надати машині пізнього випуску старіший вигляд.

А ось у Запоріжжі, у музеї заводу «Мотор-Січ» можна побачити цікавий раритет. Це італійський тягач Breda 32 ранньої модифікації. А всього таких машин у різних виконаннях випустили протягом 1932 – 1940 років близько півтори тисячі од.

Breda 32 у Києві, 1958 рік. Фото Леоніда Гоголєва

Цей повнопривідний автомобіль мав рідкісну так звану Х-подібну трансмісію. Коробка передач розташовувалась не біля двигуна, а в самому центрі шасі. До неї примикали з обох боків дві роздавальні коробки і від них до кожного колеса йшов свій «персональний» карданний вал.

Виходило важко, але надійно: машина могла рухатися навіть з одним працюючим колесом, навіть якщо привід до інших був пошкоджений. Це була важлива якість для тягача, що застосовується в армії.