Первые впечатления тест-драйвера с более чем десятилетним стажем о Toyota RAV-4 Hybrid.
Бувало, що я дотягував на «електричці» додому, але вже не міг поїхати в магазин. Та й будь-яке збільшення маршруту загрожує тим, що можна залишитися з «висохлою» батареєю. Тому наразі, мене більше приваблюють гібридні технології. Вони дають змогу не просто почуватися впевненіше під час звичайних поїздок, а й сміливо вирушати в далеку дорогу.
Причому, набагато простіше і легше це робити на кросовері. Популярність таких машин зростає паралельно з популярністю гібридних технологій. І не дивно, що вони перетнулися. Причому, якраз Toyota очолила цей рух. Та й моє практичне знайомство з «тойотівською» Hybrid Sinergy Drive відбулося в далекому 2006 році. І вже 10 років тому, поїздивши на такій машині і поспілкувавшись з власниками, я зрозумів, що нічого страшного в гібридах немає, а їздити на них навіть цікаво.
Цього разу вирушаю на повнопривідному варіанті Toyota RAV4 Hybrid із залишковим пробігом лише в 7 кілометрів і одразу потрапляю у жорсткий затор. На іншій машині можна панікувати, а тут я навіть радий такому збігу обставин. Адже саме в цих умовах і проявляються переваги Toyota RAV4 Hybrid.
Якщо батарея сильно розряджається, або коли я додаю газу, гібридна силова установка вмикає бензиновий мотор. І на екрані я бачу, як він крутить передні колеса і одночасно виробляє енергію для зарядження батарей або працює тільки на акумулятори. Відпускаю акселератор, ДВЗ відключається, а «струмочки» рекуперативної енергії потекли від гальмівних механізмів коліс до батареї. Тому й показники витрати пального у такій ситуації на рівні 1,5-2,0 літра на 100 км здаються сміхотворними на тлі того, скільки споживають в тягучках 2,0 і 2,5-літрові побратими.
Таким чином легко вибираюся з затору і добираюся до АЗС. Ось тепер можна їхати в звичайному темпі, а не економити кожну краплю бензину і кіловат-годину. Завдяки електромоторам, які миттєво реагують на натискання педалі газу повноцінним викидом крутильного моменту, прискорення починається набагато швидше, ніж на авто зі звичайним ДВЗ. Це дуже допомагає під час різких маневрів у місті. Та й сам розгін відбувається рівно без будь-яких трансмісійних поштовхів. Отже, навіть швидка їзда – це задоволення, комфорт, а ще й економія.
На заміській трасі електромотори допомагають бензиновому під час прискорень і підтримають високу швидкість, дозволяючи останньому працювати на нижчих обертах. А результат такої взаємодії я бачу після кількох днів за кермом Toyota RAV4 Hybrid.
Короткі поїздки центром міста мені реально обходилися у 4,4-4,8 літрів. У вихідні дні порожніми міськими і приміськими дорогами (не найефективніший цикл для гібрида) легко долаю звичний маршрут з витратою 6,1-6,3 літра. І при цьому їжджу доволі швидко, просто і максимально плавно – легко набираю і просто утримую швидкість, завчасно скидаючи газ.
Зовсім не маючи наміру економити пальне, користуючись клімат-контролем і аудіосистемою, отримую максимальну добову витрату пального від 6,7 до 7,5 літрів на 100 км. Трохи більше заявленого показника в 5,7 літрів, але я вважаю це нормальним для величенького кросовера з 2,5-літровим бензиновим двигуном і повним приводом.
Доволі жорстка підвіска впевнено і без кренів тримає машину в поворотах. Висока посадка надає прекрасну оглядовість, а жорстке кермо гарантує точну керованість. І для мене важливо, що все це – у повноцінному і немаленькому кросовері. Його другий ряд один із найпросторіших у класі, тому я спокійно беру на борт дорослих пасажирів. Багажник дуже місткий і в похідному положенні заднього ряду не обмежений батареями, оскільки їх розташували під диваном.
