Із сім-рейсингу в формулу!
У 2020 році Автомобільна Федерація України (ФАУ) вперше провела офіційний чемпіонат України з сім-рейсингу. Чемпіонат налічував п’ять етапів, на трасах у Монці, Спа, Барселоні, Імолі та Ред Булл. По ходу чемпіонату розігралася гостра боротьба між Артемом Хорольським і Домініком Хорошавіним. Весь чемпіонат суперники йшли що називається “колесо в колесо”, але в підсумку перемога в чемпіонаті дісталася Артему (https://fau.ua/news/13303).
Ця подія не залишилася без уваги з боку української команди Vermin Formula, яка спеціалізується на роботі з пілотами з сім-рейсингу і проводить тести на реальному формульному боліді Formula Renault 2.0 в Європі. За перемогу в чемпіонаті України команда Vermin Formula запросила Артема Хорольського провести тести у Франції на легендарній трасі Magny Cours, де ще зовсім нещодавно проходили етапи королівської Формули 1 і перемагав Міхаель Шумахер.
Завжди дуже цікаво наскільки досвід і вміння отримані в сім рейсингу можуть допомогти пілоту під час пілотування боліда в реальності. Хвилюючий момент — виїзд Артема з боксів і перші кола. Секундомір починає відраховувати час кіл…. Артем закінчує сесії з найкращим часом 1.41.4. Це лише на 3 секунди повільніше професійних пілотів працювали на цій трасі в цей день, але вони використовували свіжі комплекти гуми, яка дає скинути ще півтори секунди з кола.
Феноменальний результат для пілота, що вперше в житті сів за кермо формули. Але Артем не новачок – за плечима 10 років в сім-рейсингу в щільній боротьбі з найкращими світовими пілотами. Про болід Formula Renault 2.0. Монокок зроблений італійським ательє Tatuus і має серійний номер 247. Двигун Renault Sport спеціально підготовлений для формул, об’ємом 2 літри і потужністю понад 210 кінських сил. Коробка передач семиступенева. Вага боліда – лише 600 кілограмів, і він досягає максимальної швидкості в 240 км/год.
Враження від тестів, Артем Хорольський: одразу на виїзді з Піт-лайн я був вражений динаміці боліда, яка досягається завдяки його малій вазі. Але як тільки я під’їхав до першої точки гальмування – враження від розгону відійшли на задній план від можливості цього боліда гальмувати. Буквально пару кіл на адаптацію і був готовий до роботи на треку з траєкторіями, точками гальмування, і в цілому – досягнення швидкого часу кола. Перед виїздом на свою сесію, я засік час інших пілотів, і отримавши орієнтир у вигляді середнього часу 1:46:5, я був приємно здивований, коли з 5-го кола я увімкнув режим приладової панелі, який відображає час і побачив 1:44:0**. З цього моменту час почав тільки поліпшуватися. До кінця першої сесії мій найкращий час був 1:42:5. Проаналізувавши телеметрію, я виїжджаю на свою другу сесію знаючи, що я точно можу ще “зняти” 1-1.5 секунди – до чого я одразу ж і приступив. 1:42:0, 1:41:7, 1:41:4. На жаль, швидше проїхати мені так і не вдалося, тому що через складні погодні умови (обидві мої тренувальні сесії мрячив дощ) я так і не зможу «зібрати» чисте коло, оскільки щоразу я допускав помилки і посковзувався в тому чи іншому повороті. Зокрема, і на своєму якнайшвидшому колі. Незважаючи ні на що, я дуже вдячний команді Vermin Formula за надану можливість. Сподіваюся, що після цих тестів у мене відкриються можливості продемонструвати свій потенціал, а я в свою чергу докладатиму якомога більше зусиль, щоб це реалізувати.