26 июля 1908 года финишировал знаменитый трансконтинентальный автомарафон Нью-Йорк – Париж общей длиной более 35 тыс. км, который тогдашняя пресса называла «гонкой века»
Нью-Йоркська площа Тайм-Сквер стала 12 лютого 1908 місцем старту першого в історії автомобільного змагання, траса якого пройшла двома континентами – по Америці та Євразії. У присутності десятків тисяч цікавих глядачів шість автомобілів вирушили в далеку дорогу.
Половина автомобілів були французькі: 15-сильний Sizaire-Naudin, а також De Dion-Bouton та Monobloc – з двигунами по 30 к. с.
Италійці на машині Zust
Таку ж потужність мав і німецький Protos, а ось «італієць» Zust був крутішим – 40 к. с. Але найпотужнішою виявилася американська машина Thomas, моделі Flyer DX, на якій стояв двигун 70 к. с.
Німецький екіпаж на автомобілі Protos
Дорога із самого початку виявилася нелегкою: докучали хуртовини і дощі, автомобілі то ковзали по льоду, то застрягали в кучугурах. Слабенький Sizaire-Naudin з одноциліндровим моторчиком здав першим, проїхавши лише 71 км. Куди довше протримався його земляк Monobloc: він вийшов з бою після 1930 км.
Французський екіпаж на машині Sizaire-Naudin
На рекламному плакаті траса пробігу виглядала ефектно: адже планувалося з Аляски через покриту льодом Берінгову протоку проїхати прямо на Чукотку. Але це виявилося ілюзією. Автомобіль Thomas, якого на пароплаві відправили до розвідки, повернувся з нерадісною звісткою: поїздка Аляскою була неможливою.
Ось чому завдання спростили. Машини доставили морем прямо до Владивостока, причому під час заходу в Японію від компанії відокремився останній «француз» – De Dion-Bouton.
Автомобіль De Dion-Bouton французського екіпажу
Тож на старт чергового етапу 25 травня виїхали лише три машини. Втім, італійський автомобіль одразу опинився в аутсайдерах. А справжня боротьба розгорнулася лише між двома суперниками – німецьким екіпажем на чолі з Гансом Кеппеном та американським – з Джорджем Шустером.
Німецький екіпаж у снігах Америки
Перші проби місцевими дорогами показали, що в цю пору вони абсолютно непридатні для автомобілів. І тоді народилася ідея: машини рушили шпалами Транссибірської залізниці. При цьому їх навіть включили до графіка руху потягів.
Американці витягають німецький екіпаж із багнюки
Але одного разу, коли поїзд йшов поза розкладом, тільки дивом не сталася аварія: екіпаж машини Protos насилу виштовхнув її з колій. Після цього їзду по шпалах заборонили і частину магістралі, що залишилася, вони подолали на потязі.
Автомобіль Thomas рухається рейками Трансибірської магістралі
По ґрунтових дорогах європейської частини росії було їхати вже простіше, а в Західній Європі ще легше. Тут німецький екіпаж виявився швидшим: він прибув до Парижа першим – 26 липня, на 165-й день після старту. А ось Thomas запізнився на чотири доби.
Переможець змагань – Джордж Шустер за кермом автомобіля Thomas Flyer
Однак журі присудило перемогу саме американцям. На те були дві причини. По-перше, на команду Protos наклали штраф на 15 діб за те, що ще у Штатах вони возили свою машину потягом на ремонт у місто Сіетл. А по-друге, американцям списали 15 днів, які витратили на розвідку Аляски. Що ж до третього, італійського екіпажу, то він таки дісталися Парижа, хоч і через півтора місяці.
Як би там не було, але всі учасники цього грандіозного автоперегонів увійшли в історію.