У цей день, 27 вересня 1961 року, компанія Ford презентувала нове сімейство легких розвізних автомобілів – під назвою Econoline. Вони виявилися довгожителями – машини у кількох поколіннях протрималися на конвеєрі аж до 2014 року.
На відміну від свого побратима за класом вантажопідйомності – капотного пікапа Ford F-100, новий автомобіль Econoline E-100 отримав вагонне компонування. Кожух двигуна розташовувався над передньою віссю, між двома сидіннями.
Машина пропонувалася у трьох основних версіях: суцільнометалевий фургон, пікап та мікроавтобус. Елементи дизайну, у тому числі решітка радіатора нагадувала англійську машину Ford Thames 400E.
Щодо механічної частини, то двигун і трансмісія були запозичені від легкового автомобіля Ford Falcon. Стандартним агрегатом спочатку була рядна шістка робочим об’ємом 2,3 л і потужністю 85 к. с. Пізніше з’явився й інший 6-циліндровий мотор – більшого об’єму, 2,8 л, який розвивав 101 к. с. В 1965 році останній став стандартним оснащенням.
Коробка передач застосовувалася механічна, 3-ступенева. Однак у 1963-64 рр. могла встановлюватись й 4-ступенева версія. Крім того, на автомобілях із двигуном у 101 к. с. можливим був й 3-ступеневий автомат Cruise O-Matic. Ведучим був заднім міст. Підвіска всіх коліс була залежною на поздовжніх напівеліптичних ресорах.
Найбільший попит мали автомобілі Ford Econoline з кузовом фургон. Так, у 1963 році їх було продано 48 620 од., тоді як пікапів – лише 11 394 од. Усього з 1961 по 1967 роки. виготовили 544 335 од. машин першого покоління.
Довжина стандартного фургона (Van) складала 4275 мм, а подовженої версії (Super Van) – 4732 мм. Машина була завширшки 1905 мм та заввишки 1953 мм. Колісна база складала 2286 мм. Вантажопідйомність дорівнювала 700 кг.
1968 року з’явився автомобіль Ford Econoline другого покоління, він був презентований як модель 1969 року. Тут використовували важче шасі, а колісну базу подовжили на 450 мм. Двигун перемістився під невеликий капот спереду. Істотно змінився й дизайн. Але це, як кажуть, вже зовсім інша історія.