Цього дня, 13 липня 1805 року, відомий американський винахідник Олівер Еванс провів тест першого самохідного транспортного засобу в США. Великою заслугою Еванса у розвитку транспорту було винахід парового двигуна високого тиску, де воно становило 10 атм. Адже існуючі до того двигуни низького тиску, в яких воно ледве перевищувало одну атмосферу, були непомірно важкими і тому абсолютно непридатними для дорожніх екіпажів.
Патент на цю новинку винахідник отримав у 1784 році, а через два роки Еванс намагався запатентувати в Пенсільванії вже перший локомотив, призначений для звичайних доріг. Але був осміяний своїми співвітчизниками як хворий на «парову хворобу» і отримав відмову. Однак у 1787 році йому вдалося отримати такий патент в іншому штаті – Меріленд.
У своїй праці “Супутник молодого інженера”, виданому у Філадельфії в 1805 році, Еванс детально зупинився на застосуванні свого двигуна для пароплавів та сухопутних екіпажів. І того ж року він будує плаваючу парову землечерпалку для роботи з поглиблення окремих ділянок гавані міста Філадельфія. Але як доставити громіздкий виріб довжиною 30 футів (9 м) та шириною 12 футів (2,7 м) до місця роботи?
Для початку землечерпалку поставили на колеса. А потім зробили до них канатний привід від парової машини, яка встановлена в корпусі. Та взагалі була призначена для обертання робочого органу землечерпалки – системи радіально розташованих ковшів. Але тепер двигуни повинні були виконувати ще одне завдання.
І ось настав день 13 липня 1805 року, коли землечерпалка після всіх доробок нарешті вирушила в на випробування. Дорогою вона зупинилася в центрі міста, у Ратуші – на радість величезному натовпу цікавих, а потім рушила далі. Не обійшлося без проблем. Звичайні візкові колеса не витримували ваги 17-тонної махини і їх доводилося лагодити. Але зрештою, подолавши 2,5 км, машина спустилася до води і опинилася на плаву.
Так що у Еванса були всі підстави дати своєму дітищу назву Oruktor Amphibolos, що можна перекласти як “землечерпалка-амфібія”. Ця машина пропрацювала в порту до 1808 року і потім була розібрана. А невгамовний Еванс продовжував випускати на своєму підприємстві нові парові двигуни для різних потреб. Протягом 10 років, починаючи ще з 1806 року, їх було виготовлено понад сто одиниць.