Интереснее всего то, что, скорее всего, ситуация не так ужасна, как многим может показаться
Ми неодноразово розповідали про майбутню заборону автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Цей напрямок поки що залишається незмінним, а порядок денний – дуже впізнаваним. Євросоюз навіть визначився з точними термінами перетворення автосвіту практично до невпізнання. Нумо розбиратися.
У Європі найбільш суворими і рішучими країнами в питаннях заборони автомобілів з ДВЗ на сьогодні вважають Велику Британію, Данію і Норвегію. Тепер же країни всередині Європейського Союзу визначилися з глобальною стратегією електрифікації транспорту в регіоні. Держави ЄС планують повністю заборонити продаж нових машин із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року.
Тобто, у автовиробників залишилося менше 15 років! Приблизно стільки ж часу необхідно для зміни двох поколінь однієї моделі. Передбачається, що цього проміжку буде достатньо для “звикання” модельного ряду і покупців до принципово інших силових установок. Логічно припустити, що спершу автомобільні компанії електрифікують свої моделі за допомогою гібридних силових установок, а надалі і повністю відмовляться від ДВЗ. Чи ні?
Цікаво, що багато експертів в ролі альтернативи традиційним автомобілям називають електрокари. До них належать як звичні батарейні EV, так і водневі електромобілі. Однак нові європейські обмеження зовсім не означають, що з 2035 року продаж машин із двигунами внутрішнього згоряння справді буде припинений. Давайте по порядку.
Головна мета заборони — повністю уникнути викидання шкідливих речовин легковими автомобілями і невеликим комерційним транспортом, домогтися нульових викидів парникових газів і перетворити Європу в перший регіон на планеті з таким досягненням. Безпосередньо в питаннях автомобілів (на які припадає близько 12% викидів СО2 в Євросоюзі) виробників у методах досягнення амбітної мети начебто ніхто не обмежує.
Про що це свідчить? Двигун внутрішнього згоряння як “лякалку” для екології забороняти не обов’язково – це стосується тільки бензинових і дизельних агрегатів. Нещодавно Toyota Corolla, оснащена ДВЗ на водні, продемонструвала потенціал і екологічне майбутнє для таких силових установок (так, нічого не вибухнуло). Викидом є хіба що вода (так само як і в разі водневого EV з паливними осередками) і невеликі часточки згорілої моторної оливи. З цим можуть впоратися нові фільтри і доопрацьовані каталізатори, проте головне — ДВЗ не обов’язково йти на відпочинок.
Очевидно, що в ЄС налаштовані рішуче. З огляду на те, що світові компанії активно розробляють електромобілі та стрімко гібридизують актуальні моделі, автопром готовий прийняти нову “зелену” стратегію (не забуваємо, що в окремих регіонах місцеві уряди не надто спантеличені викидами СО2 і не поспішають обмежувати продаж паливних машин). Хоч би там як, в боротьбі за чисте повітря і ДВЗ може стати в пригоді. У всякому разі, у автовиробників є ще близько 15 років на пошук і розробку ефективних рішень. Питання з дедалі більшим попитом на батареї все ще не вирішене, хоча окремі компанії обіцяють змінити ситуацію.