Легендарний французький автомобіль Сitroen DS 19 був вперше представлений 5 жовтня 1955 року на Паризькому автосалоні. Модель сподобалася публіці з першого погляду: за 45 хвилин роботи виставки було замовлено 749 машин, а до кінця дня кількість охочих придбати новинку зросла до 12 тисяч.
Автомобіль Citroen DS 19 був справді революційним для свого часу – як за дизайном, так і особливостями конструкції. Керував проектом головний конструктор фірми Анрі Лефевр, а екстер’єр та інтер’єр розробив Фламініо Бертоні – тодішній шеф-дизайнер компанії.
Модель відрізнялася довгою, похилою носовою частиною, причому без традиційної решітки радіатора. Коротка корма мала з обох боків колеса, закриті аеродинамічними кожухами. Машина в цілому відрізнялася виразною, обтічною формою і отримала прізвисько «акула».
Нетрадиційним був й інтер’єр. Пружне кермо мало всього одну спицю. Замість педалі газу був тоненький стрижень, а роль гальмівної педалі виконувала невелика кругла «шайба» на підлозі. Зчеплення було автоматичним, але перемикати передач необхідно було вручну важелем на рульовій колонці.
З метою зниження ваги автомобіля частину деталей кузова виготовляли або із пластику (у тому числі дах), або з алюмінію. Цікаво, що була передбачена можливість швидкої їх заміни: вони кріпилися лише одним-двома болтами.
Однією з найвизначніших особливостей автомобіля DS 19 була його підвіска коліс. Вперше у світі вона була гідропневматичною, із змінним дорожнім просвітом у широкому діапазоні – від 90 до 280 мм. Крім того, вона дозволяла в ручному режимі регулювати жорсткість підвіски.
Потрібно також назвати передні дискові гальма: на масовому автомобілі середнього класу вони також були застосовані вперше у світі.
Що стосується силової установки, то щоб отримати капот, що спадає до переднього бампера, двигун довелося максимально зрушити до салону, а коробку передач поставити не позаду мотора, а попереду нього.
Робочий об’єм двигуна було зашифровано у назві тієї чи іншої машини. Так, у моделі DS 19 і пізнішої, спрощеної ID 19, він становив 1,9 л, потужність досягала відповідно 75 та 63 к. с. У машини DS 20 цей показник був 2,0 л (99 к. с.), а у DS 21 – 2,1 л (106 к. с.). Найпотужнішим у сімействі був автомобіль DS 23 – 2,3 л (115 к. с.). Двигуни в 2,1 і 2,3 л пропонувалися також із системою впорскування палива і мали потужність відповідно 125 та 130 к. с. Залежно від потужності двигуна максимальна швидкість становила від 135 до 188 км/год.
До речі, однією з версій DS роз’їжджав сам Президент Франції – генерал де Голль.
Стандартним кузовом у автомобіля Citroen DS був 4-дверний седан. У жовтні 1958 року додалася версія ID 19 Break – з кузовом універсал. І того ж року побачив світ 2-дверний кабріолет від паризького ательє «Анрі Шапрон». Втім, останніх було випущено небагато – трохи більше ніж 1300 шт.
Ще у вересні 1967 року передок автомобіля DS було модернізовано. Він отримав чотири фари, замість колишніх двох – причому кожна пара була під загальним обтічником. При цьому на дорогих версіях вони були рухливими – зовнішні поверталися за рульовим колесом, а внутрішні підлаштовувалися під рельєф дороги.
Останній автомобіль серії DS випущено 24 квітня 1975 року. Усього майже за 20 років було виготовлено 1 млн. 455 тис. 746 таких машин.