X

Рідкісний трофей: як у столичному парку з’явився броньовик

На рассвете 22 июня 1941 года на Киев упали первые фашистские бомбы. И уже в первые недели войны на улицах города показали несколько образцов трофейной техники

Цього дня рівно 80 років тому німецько-фашистські загарбники вторглися в нашу країну. Серед перших трофеїв, показаних у Києві, був і примітний бронеавтомобіль, відомий як Bussing-NAG GS.

Два десятиліття потому талановитий український графік, заслужений художник республіки Георгій Малаков присвятив подіям тих днів серію гравюр “Київ 1941 – 1945”. І на одній з них він відобразив цю рідкісну машину.

Цікаво, що влітку 1941 року він, тоді ще 13-річний хлопець, справді бачив цю машину, яку привезли для огляду до парку імені Тараса Шевченка. Мало того, він навіть зробив замальовку з натури.

Був присутній при цьому і брат художника Дмитро Малаков, згодом відомий дослідник історії Києва. Пізніше, у своїй книзі “Ці два роки…” він писав: “Якось бійці винищувального батальйону пригнали захоплений ними в бою ворожий чотиривісний броньовик. Бійці діловито постукували прикладами гвинтівок по задраєним амбразурами і щілинам і, здавалося, що броньовик повний фашистів, які причаїлися всередині. Пізніше його відбуксирував тритонний ЗІС-5 на сусідній двір, біля Музею російського мистецтва”.

До наших днів дійшло рідкісне фото, на якому зображені бійці, які захопили цей німецький броньовик, повідомляє day.kyiv.ua. Надалі машину відправили на Дарницький танкоремонтний завод, де її переозброїли: поставили нашу 45-мм гармату і кулемет “Максим”. Після цього бронеавтомобіль відправили на передову.

Бронеавтомобіль цей був вельми примітний для свого часу. Головною заслугою фірми Büssing-NAG у військовій сфері вважається саме створення першого в світі сімейства чотиривісних бронемашин з колісною формулою 8х8 і організація їх серійного виробництва.

Бойова вага броньовика становила 8,2 т, екіпаж машини складався з чотирьох осіб. При цьому водіїв було двоє: другий сидів у задній частині бойового відділення обличчям назад. Так що машина могла, не розвертаючись, швидко втікати від небезпеки.

Лобова броня вежі і верхньої частини корпусу мала товщину 15 мм, бортова — 8 мм. І що незвично: низ передньої частини корпусу захищав додатковий 10-мм щит, встановлений на деякій відстані.

У базовій версії машина оснащувалася встановленими у вежі 20-мм автоматичною гарматою і спареним з нею кулеметом калібру 7,92 мм. При цьому одна з модифікацій, а саме Sd.Kfz.232 (на відміну від Sd.Kfz.231 на фото в Києві) оснащувалася радіостанцією з характерною рейковою антеною. Цю ефектну особливість Малаков і додав на своїй гравюрі 1961 року.

На бронеавтомобілях Bussing-NAG GS встановлювали потужний бензиновий двигун V8. Спочатку він мав робочий об’єм 7,9 л і розвивав 150 к.с. Але вже в 1937 році ці показники збільшилися до 8,4 л і 180 к. с. Усі колеса машини мали незалежну підвіску. Вони були не тільки тяговими, а й керованими.

Ці бронеавтомобілі використовувалися в розвідротах танкових та інших підрозділів вермахту. До речі, виготовлено їх було не так вже й багато: з жовтня 1936 до вересня 1943 року на підприємстві Deutsche Werke в Шихау випустили загалом 607 машин модифікацій Sd.Kfz.231 і Sd.Kfz.232.