
Тест-драйв Renault Express: і попрацювати, і поволонтерити (відео)
Renault Express на український ринок вийшов майже водночас із європейським. Варто відзначити, що фургони Renault досить популярні на нашому ринку, адже практично кожен третій проданий легковий фургон у сегменті несе на собі емблему Renault. Та й без статистичних даних помітно, що легкові фургончики марки (як вантажні, так і пасажирські) часто зустрічаються на наших дорогах.
І тут давайте одразу визначимося з іменами. Отже, є фургон Renault Dokker (він Dacia Dokker), що випускається з 2012 року. Модель вже пережила рестайлінг, але все ж таки життєвий термін у неї чималий, тому оновити її вирішили дуже серйозно. Причому не просто відновити, а ще й дати нове ім’я! Саме так з’явився Renault Express – герой нашого тесту. Цікаво відзначити, що ім’я Express не нове, адже саме так називався схожий фургон, що тільки випускався набагато раніше, з середини 80-х. На деяких ринках він продавався під ім’ям Rapid, і такі машини іноді все ще можна зустріти на наших дорогах.
Що нового зовні?
Машина привертає увагу повністю передньою частиною. Дизайнери з інженерами не просто перемалювали решітку радіатора та оптику, а й змінили капот, який став ширшим та отримав інші выштамповки, передні крила і, звичайно ж, бампер. Весь цей ансамбль надав фургону вигляду не тільки свіжішого, а й водночас благородного. А глянувши на автомобіль тільки спереду можна взагалі подумати, що перед нами інша модель!
Але якщо подивимося в профіль або з корми, то по лінії скління та характерним скошеним ліхтарям дізнаємося Dokker. Хіба що ручки задніх дверей зсуву стали горизонтальними, і по цьому елементу Експрес можна дізнатися відразу. До речі, така схема для фургонів вже давно не дивина і є нормою. Але щоразу на тісних парковках (а в місті в основному тільки такі) я тішився зручністю такого рішення! Легкий рух і весь дверний отвір шириною понад 700 мм у моєму розпорядженні!
Тестовий Renault Express був у топовій комплектації Intense, тому хизувався хромованими вставками в бампері, литими дисками і бамперами в колір кузова. Усього ж для фургона пропонується три комплектації: Life, Zen та Intense. І в кожній із них доступний як бензиновий двигун 1.6 (110 к.с.), так і дизельний 1.5 (95 к.с.). Коробки передач можливі лише механічні, п’яти- та шестиступінчаста відповідно. А на нашій машині також було встановлено ГБО від BRC.
Що нового у салоні?
Одним екстер’єром у Рено не обмежилися і майже повністю перемальовували салон. Залишився в минулому округлий “біо-дизайн” дизайн, йому на зміну прийшли прямі, суворі лінії. Колишній дизайн справді застарів і вимагав заміни. Нова передня панель виконана за класичними канонами з акцентом на практичність.
Зверху знайшлося місце для великої ніші, а над панеллю приладів – бокс, що закривається, з двома USB-входами. А внизу, під блоком клімат-контролю, дві полички та пара підстіканців. Усього ж у салоні налічується 17 відділень для речей (включаючи і полицю під стелею над водієм та переднім пасажиром) сумарним об’ємом 54 літри.
На дотик всі пластики тверді, але візуально виглядають дуже пристойно. Особливо сподобалася декоративна вставка центром торпедо. Є тут і елементи, знайомі нам за іншими моделями Renault. Наприклад, горизонтальна смужка клавіш, піктограми яких легко читаються навіть при побіжному погляді. “Шайби” регулювань температури обдування (тут простий кондиціонер, не клімат-контроль) правда не такі, як у тому ж Duster, але вже точно краще і красивіше за колишні.
Досить скромно виглядає і аудіосистема магнітола, хай у нас і максимальна комплектація. Це звичайна магнітола на 4 динаміки з MP3, Bluetooth та невеликим монохромним екраном. Показники температури поза бортом виводяться нього ж, що незручно, т.к. всі цифри та літери тут дрібні.
Тут варто відзначити, що деякі опції тут пропонуються за доплату і замість такої ось магнітоли можна замовити мультимедійну систему Easy Link c кольоровим 8-дюймовим екраном (плюс 300-400$ залежно від версії системи), навігацією та функцією реплікації смартфона. З одного боку, ви не переплачуєте за те, що вам не потрібно, з іншого навіть такий звичний підігрів сидінь тут теж йде за доплату, хай і невелику (близько 100$).
На місці водія зручно: крісла широкі і м’які, з комбінованою обробкою (тканинні зі шкірою на валиках бічної підтримки), приємне в хваті кермо. Відрегулював я їх швидко, щоб сидіти зручно, і прилади читалися добре – тут жодних питань. Додам, що нові також дверні карти, тому оновлення передньої частини салону сприймається комплексно.
Що стосується другого ряду, то він поділений на три рівні і можна сказати окремих місць (формування тут не глибока). Як я вже згадував, дверний отвір широкий і до того ж високий, тому посадка сюди максимально комфортна (особливо після легковиків). А ось простору на задніх місцях не так, щоб і багато. Так, ногами в передні крісла я не вперся, але й запасу майже не лишилося. Частково це компенсується висотою салону – фургон все ж таки! Зазначу, що оздоблення дверей тут простіше, ніж передній частині салону, є неприкритий метал, але ж ідеться про бюджетну модель.
Доступ до багажника, як і раніше, відкривають різноширокі двостулкові двері. Ліва ширша, і це зручно при навантаженні, коли машина стоїть паралельно тротуару. Якщо кута відкриття 90 градусів мало, одним рухом знімається фіксатор, і тоді дверцята можна відчинити максимально широко.
Всередині тут пристойні 800 літрів об’єму, багажник справді величезний! Навантажувальний майданчик більше метра на метр і ще метр за висотою, якщо вирішите вантажити “під стелю”. Зрозуміло, можна потіснити і крісла другого ряду: або склавши їх спинки, або повністю відкинувши вперед, притулившись до передніх. З регулюванням останніх доведеться погратися, але для того, щоб “все помістилося”, це можна влаштувати.
Що тут робить “запас”? Це тест на уважність, адже, як ви пам’ятаєте, у тестовому автомобілі встановлено ГБО. Балон установки і зайняв її місце під підлогою багажника ззовні. Втім, як бачите, саме колесо не сильно зменшило місткість великого багажного відділення.
Як їде Renault Express із ГБО?
Концептуально силові установки залишилися незмінними. Це турбодизель 1.5 та атмосферний бензиновий двигун 1.6. До двигуна на важкому паливі ми повернемося трохи пізніше, впевнений, можливість протестувати таку версію мені ще представиться. А зараз уся увага – бензиновому агрегату!
Раніше Dokker також пропонувався з 1.6, але набагато менш потужним. 84 л.с. для такої машини це буквально обмаль. Renault Express оснащується 1.6 віддачею 110 к.с. і це змінює картину. Звичайно, спринтером Еспрес не стає, але такої потужності вистачає, щоб не бути наздоганяючим. Двигун з багатоточковим упорскуванням жваво крутиться і охоче віддає свої 156 Нм ближче до чотирьох тисяч обертів.
І все б добре і бути мені задоволеним віддачею класичного атмосферника, але тут у справу вступає 5-ступінчаста “механіка”. Всі її передачі вибираються дуже швидко і вже приблизно до 100 км/год проситься шоста сходинка, бо стрілка тахометра впевнено проходить 3 тисячі обертів. У місті ще вистачає, але на трасі ще одна передача точно знадобилася б!
Все це описано при їзді бензином, і тим більше справедливо при їзді на газі. Більшість тесту я проїздив саме на ньому, і спочатку мало не розчарувався. Але свій внесок внесла позамежна спека і кондиціонер, що молотить на повну (або майже на повну). Але коли погода ненадовго стала розсудливою, все прийшло в норму. Їде Renault Express на газі тому що і очікуєш від мотора 1.6. Не дуже завзято, подекуди плавніше, ніж треба і вимагаючи підгазівок, але й не по овочевому. На газу автомобіль втрачає приблизно 1/5 спритності в порівнянні з бензином.
Заводиться такий Express завжди на бензині, а потім автоматика сама вирішує, коли перевести його на газ. Перемикати паливо можна і примусово за допомогою маленької кнопки (в даному випадку ліворуч від кермової колонки). Біля неї знаходиться і індикатор газу, що залишився в баку, але показує він дуже приблизно.
Про всі нюанси та особливості роботи такої системи ми вже розповідали у тест-драйві Renault Sandero:
Наразі ж про витрати за час тесту. Вони збіглися із заявленим виробником. У місті газу витрачалося близько 11 літрів на кожну сотню, на бензині трохи падав. Але в будь-якому випадку, чекати менше десятки я не став би.
Підвіска залишила враження буквально всеїдною, наскільки намагалася м’яко і без стукотів проходити і дрібні, і великі нерівності та ями. Притаманна їй і деяка важливість, яка на хвилях асфальту забезпечується відчутним розгойдуванням. В принципі, все логічно, ходова енергоємна і всеядна, але швидке проходження віражів їй явно не до вподоби. Тим більше що автомобіль більше орієнтований на з’їзд з асфальту. Тут є система Extended Grip, покликана допомагати на путівці, а одразу із заводу стоять всесезонні шини M+S. Адже такий автомобіль покликаний бути помічником і в бізнесі, і в сімейних поїздках, і в далеких подорожах. Фактично, все для цього він поєднує в собі одному, посвіжішав і похорошів після оновлення.