80 років зимовим шинам Nokian Hakkapeliitta
Фінською мовою Hakkapeliitta – це бойовий клич воїнів важкої кавалерії: «Хаккаа пяялле!», як наше: «Ура!» Мало хто в світі знав би про фінських кірасирів XVII століття, якби три століття потому в країні Суомі не придумали шини, які автомобілісти сприйняли на ура.
Почалося все з ланцюгів, якими в північних країнах обмотували колеса автомобілів для їзди в снігу. А його там було вдосталь, і саме з ним дорожники початку автомобільної ери тільки вчилися боротися. Ланцюги давали змогу рухатися на снігу, але це виходило не так швидко, як того хотілося б. До того ж вони дряпали диски, калічили шини і крила авто. У 1934 році конструкторам гумотехнічної компанії Suomen Gummitehdas (ім’я південнофінського містечка Нокіа вона отримала пізніше) спало на думку зробити спеціальні шини для їзди по снігу. Новинка призначалася для вантажівок, оскільки власники комерційного транспорту здавалися шинникам найбільш перспективним клієнтами. До того часу вони не придумали нічого особливого – тільки протектор з великими, грубо виступаючими ребрами, які загрібали пухкий сніг і рухали машину вперед. Але успіх був неймовірний: тисячі скандинавських вантажівок одразу стали «всепогодними», діставши можливість продовжувати рейс на крейсерській швидкості під час снігопаду. Напевно, тому перша зимова шина називалася Kelirengas – «погодна шина». Через два роки запустили у виробництво і легкову модель зимової покришки – Lumi Hakkapeliitta.
Таким чином з зимового сезону 1936 року почався відлік (не побоїмося цього слова) ери Хаккапелітти. І до цього дня це ім’я уособлює все найкраще, що тільки можна сказати про зимові шини. За 80 років розвитку Hakkapeliitta ознаменувала собою цілу епоху в автомобільній історії і стала маркером прогресу у виробництві зимових шин.
1936
За поняттями
Перше, що зробила Hakkapeliitta, з’явившись на ринку, – ввела поняття зимової шини як такої. Вдтоді водії отримали інструмент для цілорічної безпроблемної і безпечної експлуатації своїх машин. Без зимових шин автомобіль не був би таким універсальним і всюдисущим, як зараз. Технічно перша «зима» відрізнялася від «літа» лише типом протектора. Його східчастий малюнок перешкоджав як пробуксовці колеса, так і його поздовжньому зсуву – тобто утримував машину від заносу і зносу під час маневрування.
Перша Hakkapeliitta відрізнялася від літніх шин лише малюнком протектора. Зимові гумові суміші з’явилися пізніше.
1956
Для всіх умов
У 1950-х на новий рівень вийшли і автошляхи, і автомобілі. Моделлю Hakka-Hakkapeliitta компанія Nokia (назва фірми до 1988 р.) засвідчила, що зимові шини годяться не тільки для їзди по нечищеним просікам. Hakka-Hakkapeliitta призначалася і для повноцінної їзди магістралями: керованість нового рівня, високий індекс швидкості, підвищена міцність, подвоєний ресурс. Тепер зимові шини почали широко використовувати і ті, хто їздив переважно нормальними цивілізованими дорогами.
1961
Шипи замість крил
Популярне зимове ралі Монте-Карло показало всьому світу, що таке шипи. Ралійні боліди фінських гонщиків були взуті в Kometa Hakkapeliitta – нові шиповані покришки, що незабаром надійшли у вільний продаж. Машини так впевнено носилися заледенілими гірськими дорогами гламурного Князівства Монако, що їхніх пілотів Паулі Тойвонена, Рауна Аалтонена і Тімо Мякінена журналісти назвали «літаючими фінами». Прізвисько прижилося, хоча замість крил у гонщиків були шипи…
1976
Опір марний
Новий вектор розвитку зимових шин – боротьба за економічність. У 1976 році Nokia вперше оголосила про свої успіхи у зменшенні опору коченню, додавши це досягнення до традиційної зносостійкості і міцності своїх шин Hakkapeliitta. Фінські традиції ощадливості живі й донині: модель Nokian Hakkapeliitta R2 відзначена премією Tire Technology of the Year 2016 як найбільш енергоефективна зимова шина у світі і як перша зимова шина з індексом опору коченню класу А.
1980
Стріли і присоски
Прямокутні ступінчасті грунтозачепи протрималися в зимових шинах Nokia до 1960-х років. Їх змінили «присоски» – шашки з поглибленням у центрі. Але швидкість зростала, тому від зимових шин очікували кращої керованості. У 1980 році на моделі NR 09 з’явилися знамениті нокієвські «стріли», надалі переформатовані в V-подібний малюнок протектора («ялинка»), канавки якого ефективно відводили воду і сніжну кашу, а більш жорсткі блоки забезпечили кращу керованість.
1986
Біле пекло
Шинний підрозділ компанії Nokia запустив в експлуатацію власний полігон. В околицях заполярного містечка Івало по лісах, пагорбах і кризі озер прокладено десятки кілометрів снігових та льодових трас із різними профілями та типами покриттів. Сьогодні полігон охрестили «білим пеклом» – White Hell. Хоча насправді місце цілком симпатичне, перспективні зразки шин тут тестують абсолютно безпощадно. Тисячі годин всебічних випробувань дають змогу конструкторам створювати найкращі у світі зимові шини.
1996
Без них – як з ними
Ще один урок високих технологій Nokian Tyres (так з 1988 р. почала називатися компанія) дала світу після введення у низці країн заборони на шипи. Фрикційна Hakkapeliitta NRW 1 стала основоположницею «нешипованої» лінійки Nokian. Сьогодні фрикційні шини становлять значну частину річного випуску обох «нокієвських» заводів (у Нокіа і Всеволожську). Парадоксально, але Hakkapeliitta без шипів на льоду часто має кращі зчіпні властивості, ніж дешеві шиповані шини.
1999
Фірма гарантує
На рубежі століть Nokian Tyres створила всесвітню мережу шинних центрів Vianor (1470 торгових точок у 26 країнах), де можна купити, обслужити і «перевзути» покришки. Але найголовніше досягнення Vianor – реалізація так званої Hakka-гарантії, розширених гарантійних зобов’язань перед клієнтом. Автомобілістам почали безкоштовно замінювати шину на нову, навіть якщо вона вийшла з ладу не з вини виробника, а внаслідок аварійного руйнування – удару об бордюр, край ями тощо.