В нас черговий огляд авто зі вторинного ринку. Цього разу ми розберемо “на молекули” Toyota Prius 3 покоління.
Відразу хочу вам подякувати за увагу, адже наші попередні випуски впевнено набирають по 100 000 переглядів на нашому YouTube каналі. То ж сподіваюсь і цей заслужить на ваші лайки, підписки та поширення. Особлива подяка за коментарі та питання.
Отже – “Тойота Пріус” третьої генерації. Цей автомобіль ми всі бачили в транспортному потоці. Багато хто їздив в ньому пасажиром. Мова зараз не про те, що вас “запакував” патруль поліції. Адже вони їздять саме на таких “Пріусах”. Ні, мова про те, що ця модель дуже популярна серед водіїв таксі.
Якими бувають кузови Prius 3
Повернемось до самого “Пріуса”. Ще з першого покоління модель зробили дуже прісною і не харизматично.
В третьому поколінні модель отримала більш трохи гармонічніший дизайн. Хоча красунчиком його теж не назвеш. Все дуже плавне і без яскравих елементів. Пояснюється такий дизайн просто – він продиктований доцільністю і дуже обтічний. Коефіцієнт лобового опору Сх “третього” Prius складає лише 0,25. Це надзвичайно круто.
Обтічність забезпечується мʼяким профілем і акуратною похилою лінією задньої стійки кузова. Повітря мʼяко обтікає кузов і не зривається, не створює завихрень, які збільшують опір та витрати палива.
На відміну від перших двох поколінь, в Prius 3 існувало три версії кузовів: ліфтбек, універсал-мінівен та хетчбек. Ліфтбек був основним варіантом і саме на нього прийшлись більшість продажів.
Мінівен Prius V відрізнявся вищою лінією даху, особливо в задній частині кузова. Також в нього салон міг мати конфігурацію з додатковим рядом сидінь, що перетворювало авто на 7-місне.
Компактний хетчбек Prius C мав не тільки менший задній звис та коротшу колісну базу, але й інший силовий агрегат. Якщо в більших версій гібридна силова установка мала бензиновий мотор на 1,8 л, то Prius С, також відомий як Aqua, оснащувався ДВЗ на 1.5 л.
В нас в кадрі буде мінівен, але все що ми розповімо, актуальне й для інших модифікацій.
З роками не стільки хвилює обтічність кузова, скільки його здатність опиратись корозії. Загалом доглянутий “Пріус” має один з найвитриваліших кузовів в своєму сегменті. Проте, є характерні слабкі місця, які варто оглянути перед купівлею.
Відразу говоримо, що мова про слабкі місця, притаманні більшості Prius, а не недоліки, які виникають при кузовних ремонтах. Вони в кожного авто свої.
Найбільш поширеним недоліком можна назвати корозію по низу дверей. Зверніть увагу на внутрішню частину передніх дверей. Тут може утворюватись іржа та підійматись фарба.
Традиційно для “японців” товщина лакофарбового покриття невелика, через те на капоті та передній кромці даху часто утворюються сколи і зʼявляються сліди іржі.
Так само варто уважно подивиться на кришку багажника. Тут під номерним знаком, та по нижньому шву теж може бути корозія. Ще одна характерна проблема для Prius — накопичення вологи під пластиковою накладкою та біля кнопки відкривання багажника.
Задні арки крил страждають тільки в авто, з пробігами понад 200 000 км. В основному якщо авто багато їздить взимку по дорогах посипаних сілллю.
Бачите на дверях та капоті Пріуса традиційні наліпки нашого партнера – OTП Банку? Вони пропонують купити такий автомобіль в кредит і заробляти гроші в таксі. Кредит вийде мабуть навіть дешевше, ніж орендувати таке авто.
І коли вже прозвучало слово купувати, то давайте коротенько про ціни на “Пріус”.
Модель Prius в третьому поколінні випускалась з 2009 по 2015 роки. З рестайлом в 2011 році. Ціни на вторинному ринку коливаються від 8 до 15 тисяч доларів. Відповідно адекватна вартість “живого” “Пріуса” складає близько $11 000.
Якщо внести першим внеском 5000 доларів, або 211 000 грн., то решту за 60 платежів можна виплачувати пприблизно 8900 грн на місяць. Або ж, по 445 грн на 20 робочих днів.
Я спитав таксистів, скільки треба поїздок на день щоб відбити таку суму на день. В середньому дві-три. А якщо замовлення вдале, то можливо і одна. От і рахуйте. А рахувати зручніше на онлайн калькуляторі кредиту для таксі.
Характер та салон Prius 3
Їздити на Зкшгі легко, що для авто в таксі – важливо. Динаміка не надихаюча. Машина впевнено рухається, легко тримається в потоці, але задачі дарувати задоволення від керування перед конструкторами не стояла. Це ж стосується і налаштувань керма. Воно доволі комфортне по зусиллю, але зворотній звʼязок посередній.
Щодо плавності ходу, то тут я очікував меншої жорсткості підвіски.
З такими налаштуваннями на авто можна їздити за кермом не втомлюючись доволі довго. Хоча профіль спинки сидінь не виразний і для водія таксі, який проводить в авто по багато годин підряд може не вистачати підтримки попереку. Проте пасажирам, які проводять в авто не так багато часу, сидіння будуть зручними.
Якщо говорити про використання автомобіля в якості таксі, то тут важливий момент – салон. Інтерʼєр в “Пріус” теж по дизайну зірок з неба не хапає. Тут переважно сірий пластик, жосткий на дотик. Проте він дуже витривалий та гарно підігнаний. Так що тут нема ні скрипів, ані інших дратуючих звуків.
Хоч бі як пісно не виглядав дизайн авто, але рівень оснащення зовсім непоганий. Вже в базовому виконанні Пріус має безключовий доступ, клімат-контроль, мультимедіа та камеру заднього огляду.
В топових комплектаціях в “Пріусах” зустрічаються шкіряне оздоблення, акустика JBL, LED фари та адаптивний круїз-контроль.
Шумоізоляція не найкраща. Тобто вона не погана, але й не дуже хороша. Зате простору в салоні чимало. Це стосується як передніх, так і задніх сидінь. Колісна база та доволі висока стеля тут допомагають.
Обʼєм багажника немалий. Зазвичай в гібридів він страждає від батареї, яка краде простір. В “Пріуса” вона доволі компактно розташована за задніми кріслами.
Які проблеми можуть бути з мотором Prius 3
Силова установка Prius – фактично серце та основа концепції всієї моделі. Гібридна силова установка складається з бензинового двигуна, пари електромоторів та керуючої електроніки.
Така конструкція дозволяє по київським пробкам витрачати до 5 л/100 км.
Бензиновий двигун 1,8 л працює за циклом Аткінсона. В нього впускні клапани на такті стиснення закриваються пізніше, дозволяючи частково виштовхнути паливну суміш у впускний колектор. За рахунок цього зменшуються насосні втрати та досягається вищий коефіцієнт корисної дії. Такі двигуни мають не дуже високу потужність, але дуже економічні та витривалі.
Недолік таких моторів – нижчий крутний момент на низах, що робить їх вʼялими на старті. Та у випадку з гібридом це не проблема. Адже на низах підключається електродвигун, що легко компенсує провал тяги на старті.
Бензиновий мотор дуже витривалий і не вимогливий. Він має ланцюговий привод механізму ГРМ, який не тягнеться і не вимагає особливої уваги.
В двигуні використовують притаманна для гібридів олива низької вʼязкості 0W20, яку треба замінювати кожні 10 тисяч км. Оливу мотор не їсть. Витрата оливи може зʼявитись лише при пробігах за 200 000 км.
Особливість цього мотору – вимогливість до якості та періодичності заміни антифризу. Головне – не економити на самому антифризі і використовувати саме оригінальний. Причина ось в чому. У Prius III одна рідина охолоджує: інвертор, силову електроніку, електромотори MG1/MG2. Це вузли, які чутливі до перегріву та електричної корозії. Тому Toyota вимагає використання тільки Super Long Life Coolant (SLLC) – рожевий Toyota.
Бажання зекономити на охолоджуючій рідині: прискорюють гальванічну корозію, викликають мікропробої ізоляції в інверторі, призводять до загибелі помпи інвертора.
Мотор 2ZR-FXE часто запускається й зупиняється в русі, працює на низькому навантаженні, але з різкими змінами температур. Це створює велике термонавантаження на охолоджувальну рідину.
В ДВЗ та електричної частини окремі контури охолодження. В двигун потрібно для заміни близько 6,5 літрів, а для контуру інвертора + електромоторів ще 3,5 л. Вартість, залежно від пакування, складає 500-650 грн/л.
По заводському регламенту перша заміна передбачена на 160 000 км чи після 10 років, а потім кожні 80 000 км або 5 років. В Україні, особливо для авто що працюють в таксі, радять скоротити періодичність до 60 000 км.
Якщо нехтувати замінами охолоджувальної рідини то можна попасти на перегрів ДВЗ та заміну інвертора, який коштує близько 2 500 доларів.
Цікаво що наші люди ще більше підвищують економічність такого мотору, встановлюючи на нього ГБО. Прямих протипоказань цьому наче нема, але двигун внутрішнього згоряння і без того працює у специфічному температурному режимі. А використання ГБО вносить додаткове навантаження.
Унікальна коробка передач Prius
Робота бензинового двигуна та електромотору поєднується за допомогою коробки передач… якої нема. Насправді це ніяка не коробка передач, а планетарний редуктор. Хоча він називається e-CVT, але жодного відношення до варіаторів він не має.
Цікаво що потужність ДВЗ складає 98 к.с., а електромоторів 81,6 к.с. (60 кВт). Проте сумарна потужність лише 136 к.с. Це через те що піки потужності моторів не співпадають і досягаються в різних режимах.
Планетарна трансмісія дозволяє використовувати або бензиновий мотор, або електро тягу. Або те й інше паралельно. Саме тому такий тип гідридів і називається паралельним.
Водій до цього процесу не причетний і на нього ніяк не впливає. Що коли і як вмикається-вимикається він не регулює, хоча і знає. Про це говорить інфографіка на панелі приладів, де показуються потоки тяги.
О! А скільки ж ходить зчеплення? Як часто його треба міняти? Його не треба міняти ніколи, бо його просто нема. Тут нема навіть гідротрансформатора як в звичайних автоматах чи варіаторах. Все виконує той самий планетарний механізм.
Електрична складова Prius 3
Електрична складова силового агрегату це два електромотори, батарея та інвертор. Електромотора два, тому що вини виконують різні функції.
Електромотор MG1 виконує роль стартера та генератора. Він же відповідає за рекуперація. Тобто перетворення енергії гальмування на електричний заряд, що підживлює батарею. Другий двигун, MG2 – це основний тяговий двигун, що приводить колеса.
Обидва мотори дуже надійні і проблем з ними не виникає взагалі.
Електричний заряд зберігається в акумуляторній батареї. В переважній більшості це Ni-MH (нікель-метал гідридна) батарея на 1,31 кВт-години.
Вона складається з 28 окремих модулів, кожен по 7,2 В, що сумарно дає напругу в 201,6 В. Батарея не тільки дуже витривала, але й ремонтно придатна. В разі виходу з ладу її можна не міняти повністю, а замінити лише ті блоки, що не працюють. Різниця у вартості ремонту і повної заміни батареї дуже і дуже відчутна. Якщо переборка батареї це десь 300-700 доларів, то повна заміна близько $2000.
Батарея розміщена за задніми сидіннями під підлогою багажника. Щоб електрична частина працювала довго радять проводити ТО – чистити вентилятори кожні 80-100 тисяч км.
Треба приділяти увагу помпі охолодження інвертора (розміщений під капотом). Вона одне з небагатьох місць в конструкції, яке може вийти з ладу. Міняють попмпу десь при 150 000 км пробігу. Тривалість життя помпи знову ж залежить від якості та заміни охолоджуючої рідини.
В залежності від ринку призначення можуть зустрічатись Prius з літій-іонними батареями. Їх радять уникати, так як в нашому кліматі вони значно менш витривалі.
Ледве не забув. Існує “Пріус” в виконанні плагін-гібрид. В нього стоїть геть інша батарея. В неї більша ємність. Вона літій-іонна та дозволяє проїхати виключно на електротязі близько 22-24 км. І найголовніша відмінність – цю батарею можна заряджати від розетки. Але такі машини рідкість, вони дорожчі і складніші.
Підвіска – ще один невмирущий елемент “Пріуса”. За відгуками передні стійки Макферсон та задня напівзалежна з балкою – без проблем. Вони виходжують до 200 000 км! Тут навіть сказати немає чого.
Ідеальний таксист?
Отож, давайте підсумуємо. Toyota Prius третього покоління – дуже цікавий зразок авто на вторинному ринку. Конструкція дуже продумана та технічно просунута. Але разом з тим, вона надзвичайно надійна та ресурсна. За всіма відгуками ресурс як двигуна внутрішнього згоряння, так і планетарної трансмісії сягає 400-500 тисяч без капремонту. Батарея теж живуча, а в випадку ремонту – не дорога.
Цікаво, що попри просунутість конструкції “Пріус” не ускладнювали в тих моментах де це не є необхідним. Наприклад – по підвісці. Вона проста, надійна і дешева.
Після того, як я перекопав купу інформації про Prius чи став він мені подобатись? Напевно ні. Але я став до нього відноситись зі ще більшою повагою. Він як гарний інструмент. Служить довго і вирішує проблеми, не завдаючи зайвого клопоту. Мені здаєть, що з якого боку не глянь, а для роботи в таксі це прямо потужний варіант. І тут вже не обійтись без вашої думки. Напишіть в коментарях до відео чи вважаєте його найкращим варіантом для такого приватного бізнесу? Особливо цікавить чи є в вас чи знайомих досвід довгострокової їзди на “Пріус” з ГБО.
Дякуємо автосалону ТРЕЙД-ІН МОТОРС (м. Київ, вул. Павла Усенка 8) за наданий для зйомок автомобіль.