У травні 2024 року Група Renault представила свою стратегію щодо автономних транспортних засобів2 і вперше в Європі, разом із партнером WeRide, запустила експеримент на відкритій дорозі з двома автономними мініавтобусами, які курсували під час міжнародного тенісного турніру Ролан Гаррос.
Завдяки 1 000 км пробігу та майже 700 перевезеним пасажирам, це перше випробування у реальних умовах довело зрілість технології, а також актуальність цього рішення для перевезення пасажирів.
Після цього успішного експерименту багато учасників мобільності (місцева влада, оператори транспорту, керівники приватних об’єктів тощо) виявили інтерес до впровадження цього рішення на своїх територіях. Нові експерименти вже проводяться в Європі — наприклад, у Цюриху (Швейцарія), Валансі (Франція) та Барселоні (Іспанія). Найближчим часом буде оголошено ще кілька.
Цього року Група Renault вкотре виступає партнером тенісного турніру Ролан Гаррос. Зокрема дістатися до глиняних кортів протягм усього чемпіонату можна на самокерованому шатлі від porte d'Auteuil.
Барселона (Іспанія): у центрі великого європейського міста
З 10 по 14 березня Група Renault і WeRide дали можливість широкій публіці ознайомитися з міською мобільністю майбутнього завдяки двом автономним електричним мініавтобусам на 2,2-кілометровому маршруті відкритими дорогами в центрі Барселони.
Експлуатація автономних шатлів в щільному та складному міському середовищі демонструє зрілість нових технологій для автоматизованих послуг громадського транспорту.
Цей експеримент також виражає бачення Групи Renault щодо майбутніх викликів громадського транспорту в
Європі: автономна мобільність як засіб зробити міста більш придатними для життя, транспорт — більш доступним, а мобільність — ефективнішою та стійкішою.
Валанс (Франція): спрощення мобільності в передмістях
Після експерименту з 10 березня по 19 квітня, впровадження комерційного сервісу шатлів з 4 рівнем автоматизації планується з липня 2025 року.
beti (французький приватний оператор громадського транспорту), Macif (страховик транспортних засобів і партнер beti), WeRide і Група Renault впроваджують першу мережу автоматизованої мобільності з високим рівнем обслуговування у Валансі (Франція) для з’єднання залізничної станції TGV з численними підприємствами 162-гектарного бізнес-парку навколо неї.
3,3-кілометровий маршрут відкритою дорогою, яким рухаються два шатли, відповідає конкретним потребам користувачів станції TGV Валанса, а також 150 компаній і 3 000 їхніх працівників, обслуговуючи станцію, віддалену довготривалу автостоянку, та центр громадського харчування бізнес-парку.
Через цю безпрецедентну співпрацю 4 основних гравців реалізується спільне бачення: спільна автоматизована мобільність на службі всіх територій, яка дозволяє відкривати сільські та передміські райони, прискорювати екологічний перехід і полегшувати мобільність населення для кращого доступу до роботи, охорони здоров’я, освіти, відпочинку…
Аеропорт Цюриха (Швейцарія): приватна зона з високими вимогами до безпеки
Експеримент, який проводить WeRide в аеропорту Цюриха (Швейцарія) з січня 2025 року, має на меті полегшити пересування співробітників між терміналами. Це демонструє здатність автономних технологій працювати у складних умовах і відповідати високим вимогам безпеки та надійності, характерним для аеропорту.
Група Renault і автономний транспортний засіб
Група Renault дотримується прагматичного й диференційованого підходу до автономних транспортних засобів, розрізняючи потреби індивідуального транспорту та громадського транспорту.
Для індивідуального транспорту в поточних ринкових умовах Група зосереджується на передових системах допомоги водієві (ADAS), таких як адаптивний круїз-контроль, системи утримання смуги. Ці системи рівня L2 або навіть L2+ підвищують безпеку та комфорт, залишаючи при цьому відповідальність за керування водієві.
Однак Група Renault ставить гнучкість у пріоритет і уважно стежить за розвитком ситуації, зокрема щодо вартості та регулювання, і зможе запропонувати рішення з вищими рівнями автономії для індивідуального транспорту, коли ринкові умови стануть сприятливими.
Щодо громадського транспорту, Група Renault вбачає актуальність у пропозиції транспортних засобів з автономією рівня L4 у короткостроковій перспективі, тобто таких, що здатні самостійно керувати в межах визначеної зони експлуатації (Operational Design Domain), під віддаленим наглядом, але без оператора на борту.
Зі зростанням кількості зон з низьким рівнем викидів міста й органи влади стикатимуться з безпрецедентними викликами у сфері громадського транспорту. Очікується, що в наступному десятилітті знадобляться кілька тисяч автономних електричних мініавтобусів.
Здатні самостійно керувати в межах визначеної зони експлуатації, автономні мініавтобуси довели свою ефективність у рамках різних експериментів, відкриваючи перспективи гнучкої, доступної, безпечної та безвуглецевої пропозиції.
Як піонер безвуглецевої мобільності, Група Renault розглядає можливість запропонувати платформу роботизованого електричного мініавтобуса до 2030 року, здатну інтегрувати рішення з автоматизації від спеціалізованих партнерів.
-
Событие 12 июля 2026 21:00Как во Львове изготовили микроавтобус с пластмассовым кузовом (ФОТО)В середине 90-х Украина могла освоить выпуск микроавтобуса ЛАЗ-3210, который мог заменить устаревший на то время РАФ. Главным конструктором машины был Олег Грицай, сообщает на своей страничке в Фейсбук «Українські автомобілі» Опытный образец микроавтобуса был продемонстрирован на выставке «Украинский автобус-94». Изюминка машины – кузов, выполненный из стеклопластика. Салон был рассчитан на 9 человек. Длина автомобиля составляла всего 4,5 м, то есть машина была на полметра короче РАФика. Снаряженная масса – 1800 кг. В качестве силового агрегата применили 2,4-литровый дизель польской марки Andoria, развивающий 70 л. с. Механическая, 5-ступенчатая коробка передач была тоже польского производства. Рулевое управление и усиленную пружинную подвеску позаимствовал у «двадцать четвертой» «Волги», а задний был от УАЗ-452. Машина привлекала внимание обтекаемым кузовом, напоминающим Ford Transit. Интересно, что фары головного света «одолжили» у «Таврии» ЗАЗ-1102. Микроавтобус ЛАЗ-3210, если бы пошел в серию, мог продаваться по цене 7500 долларов. Однако этого не случилось – вышедшая на рынок «ГАЗель» подмяла под себя оригинальную разработку львовских конструкторов. -
Ретро 11 июля 2026 20:48Как был найден экспериментальный КрАЗ с необычным капотом -
Ретро 04 июля 2026 20:35Как на День Независимости США испытали диковинный автомобильВ День Независимости США, 4 июля 1894 года совершил свою первую поездку знаменитый автомобиль Элвуда Хайнса – второе по счету бензиновое транспортное средство, изготовленное в Америке. Гениальный металлург, изобретатель нержавеющей стали, Хайнс начал разрабатывать самоход с бензиновым двигателем в 1893 году. Он заказал вертикальный двухтактный мотор в одну лошадиную силу у фирмы Sintz. Осенью тот прибыл, и изобретатель, к неудовольствию жены, испытал его прямо на кухне - больше не было где. А затем он договорился с владельцем механической мастерской Элмером Апперсоном, и тот вместе с братом Эдгаром взялись ему помогать. Двигатель установили на четырехколесную повозку с поворотной передней осью. А для управления служил длинный рычаг, смонтированный по центру. Готовая машины весом 370 кг получила название Pioneer. Первый пробный заезд состоялся 4 июля в городе Коколо, в целях безопасности довольно далеко от толпы любопытных. Управлял машиной сам Хайнс, а Элмер был пассажиром. Машина проехала 2,4 км и нужно было возвращаться. Интересно, что передачи заднего хода у автомобиля не было, и экипажу пришлось разворачивать его на узкой дороге вручную. В 1895 году Хайнс изготовил машину Pioneer II. Конструкция рулевого управления была улучшена, а отработавшие газы отводились уже подальше от седоков. Эта машина приняла участие в самых первых в США моторных гонках, которые проходили 28 ноября этого года. И первым, правда среди немногочисленных участников – три автомобиля и шесть мотоциклов – был автомобиль Хайнса. Еще в конце 1894 года Хайнс вместе с братьями Апперсонами организовал первую в стране фирму по успешному производству автомобилей. Правда, другая компания – Durea Motor Wagon Co. – была создана на год раньше, но вскоре обанкротилась, выпустив всего 13 авто. А вот Хайнс все наращивал производство. В 1898 году его фирма переехала на новый большой завод в городе Кокомо и выпустила там первые пять автомобилей. На следующий год их изготовили уже три десятка, в 1900 году – 192 ед., а в 1901-м – 240 ед. Фирма Haynes-Apperson выпускала автомобили до 1925 года включительно. А сегодня ее самый первый автомобиль, выпущенный в 1894 году, хранится в Национальном музее американской истории. [related_post id="1355192" strip="1"]
