В этом году компания Opel отмечает 150-летие. За полтора века она прошла путь от небольшой семейной мануфактуры по выпуску швейных машинок и велосипедов до одного из крупнейших в Европе производителей автомобилей.
В этом году компания Opel отмечает 150-летие. За полтора века она прошла путь от небольшой семейной мануфактуры по выпуску швейных машинок и велосипедов до одного из крупнейших в Европе производителей автомобилей.
Основатель знаменитой компании – Адам Опель (1837–1895), старший сын кузнеца
из небольшого старинного города Рюссельсхайм, с детства живо интересовался
техникой. Он работал помощником кузнеца сначала в Бельгии, а затем во Франции. Однажды на выставке в Париже Адам увидел настоящее чудо – швейную машинку. Ее конструкция настолько поразила молодого человека, что он устроился на фирму по выпуску швейных машин и трудился там около трех лет. Домой Опель вернулся в 1862 году с серьезным намерением создать собственную компанию по производству швейных машин. Настойчивость и упорство в достижении цели дали свои плоды: к 1867 году Адам вместе с младшим братом Георгом сумел построить для фабрики новое двухэтажное здание. В это же время он женился на девушке из состоятельной семьи Софии Шиллер, а в 1870 году в ее честь компания выпустила новую модель швейной машинки – Sophia. К 1911 году на фабрике изготовили около миллиона машинок.
Первый автомобиль Opel Patent Motorwagen System Lutzmann
увидел свет в 1899 году. Он был изготовлен по лицензии Фридриха Лутцманна в
количестве 67 экземпляров.
София подарила Адаму пятерых сыновей – Карла, Вильгельма, Генриха, Фридриха и Людвига. Все они унаследовали от отца любовь к технике и активно увлекались только входившими в моду велосипедами. Опель-старший скептически относился к этой двухколесной конструкции, но энтузиазм сыновей и огромный спрос на новую забаву победили. Первый велосипед Opel появился в 1886 году, а к середине 20-х годов ХХ века компания ежедневно выпускала 4 тысячи велосипедов.
Адама Опеля не стало в сентябре 1895 года. Наследники видели будущее компании в производстве самодвижущихся экипажей. Для создания собственной конструкции у братьев Опель не было ни средств, ни опыта, поэтому они искали помощи на стороне. Несколько лет ушло на переговоры с различными производителями. 21 января 1899 года братья приобрели лицензию на автомобиль у Фридриха Лутцманна. Первый автомобиль Opel построили весной. Всего же в 1899-м изготовили 11 легких экипажей с расположенным горизонтально под сиденьем одноцилиндровым 1,5-литровым мотором мощностью 4 л. с. В 1902 году братья приобрели шестилетнюю лицензию у французской фирмы Darracq на производство легких двухместных машин с 2-цилиндровым 8-сильным мотором. Автомобили Opel-Darracq оказались на редкость удачными и создали марке хорошую репутацию. Одновременно наладили выпуск мотоциклов. Накопив некоторый опыт, братья Опель решились на создание автомобиля собственной конструкции. Новинка дебютировала осенью 1902 года на выставке в Гамбурге. Opel 10/12 PS оснащался 2-цилиндровым 12-сильным мотором объемом 1,9 л, позволявшим разгонять машину до 45 км/ч.
В дни своего 150-летия компания Opel AG предлагает покупателям широкую гамму ярких и самобытных моделей – от субкомпактного хэтчбека Agila до внедорожника Antara. Кроме того, наряду с пассажирскими производится несколько коммерческих моделей – от маленького Corsa Van до многофункционального семейства Movano. Всего же за послевоенный период выпущено около 40 моделей легковых автомобилей и их модификаций.
-
Подія 04 травня 2026 20:00Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 роківЦього дня рівно 35 років тому була представлена широкому загалу нова розробка фірми SEAT – модель Toledo. Примітно, що ця машина мала 5-дверний кузов ліфтбек, тобто триоб'ємний, але у якого кришка багажника піднімалася разом із заднім склом. Завдяки цьому машина отримала збільшену ємність багажника від 550 л до 1360 л при складених задніх сидіннях. SEAT Toledo був створений на базі платформи автомобіля Golf Mk2 та мав двигуни, які встановлювалися і на автомобілях Volkswagen. Це були бензинові агрегати робочим об'ємом від 1,6 до 2,0 л та потужністю від 75 до 115 к.с. Надалі їхня лінійка поповнилася 150-сильним дволітровим 16-клапанником і 1,9-літровим турбодизелем в 110 к. с. Цікаво, що останній міг працювати на екологічно чистому паливі – біодизелі. З 2003 року автомобілі SEAT Toledo першого покоління випускалися і в Китаї, фірмою Сhery. Ці машини поставлялися зокрема й в Україну, під назвою Chery Amulet У 1998 році на Паризькому автосалоні було представлено SEAT Toledo другого покоління . Це був вже 4-дверний седан із кузовом нотчбек, причому розроблений відомим ательє ItalDesign. Багажник тут вже був не таким ємним як у попередника: 500 – 800 л. В основі машини лежала платформа вже від Golf Mk IV, на якій були створені такі автомобілі як Skoda Octavia і Volkswagen Bora. Автомобілі SEAT Toledo третьої генерації з'явилися в 2004 році. Вони мали вже 5-дверний кузов на кшталт хетчбек. Наприкінці 2012 року з'явилося четверте покоління машини. І що цікаво, автомобіль знову отримав 5-дверний кузов ліфтбек - все повернулося на круги свої. Слід зазначити, що ці машини були уніфіковані по кузову зі Skoda Rapid. І більше того - вироблялися одному і тому ж на заводі, в чеському місті Млада-Болеслав. Випуск машин припинився в лютому 2019 року, і на цьому історія моделі Toledo закінчилася. [related_post id="58812" strip="1"] -
Ретро 02 травня 2026 17:00Як з'явилися найперші BMW 3-ї серіїЦього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні






















