Виробництво Mercedes-Benz A-Class четвертого покоління мало завершитися цього року, але, як стало відомо, хетчбек залишиться в лінійці до 2026 року. Справа в тому, що керівництво компанії переглянуло плани щодо переходу на електромобілі. У Mercedes-Benz вважають, що до паритету витрат між електромобіля та автомобілями з ДВЗ ще «багато років».
Німецький бренд планує випускати «паливні» Mercedes-Benz на основі існуючих платформ протягом наступного десятиліття. Такий підхід генеральний директор компанії Ола Калленіус називає «гнучкішою модельною стратегією».
Раніше повністю перейти на електромобілі Mercedes-Benz планував до 2030 року. Але, зі слів Калленіуса, останнє дослідження компанії показало, що на електромобілі (EV) та плагін-гібриди (PHEV) проходитиме лише половина світових продажів бренду. Причину повільнішого ніж очікувалося переходу на електромобілі він бачить у різниці в цінах, що зберігається. На думку топ-менеджера, протягом якогось часу електромобілі залишатимуться дорожчими, ніж аналогічні моделі з ДВЗ. При цьому попитом користуватимуться компактні та середньорозмірні автомобілі.
Готуючись до продовження виробництва A-Class, Mercedes перебудував свій завод у Раштатті, Німеччина. Модернізація дозволить виготовяти на одному майданчику автомобілі на платформі MFA та новій електричній архітектурі MMA. Остання підтримує звичайні ДВЗ та плагін-гібридні й повністю електричні силові установки.
Першим платформу MMA отримає компактний седан CLA третього покоління. Перший його прототип компанія побудувала у вересні 2023 року. Бензинові версії наступного CLA комплектуватимуть новим 4,0-циліндровим двигуном Mercedes M282. Виробництво агрегату налагодить компанія Geely у Китаї. Його використовуватимуть у майбутніх моделях Geely, Lynk&Co та Volvo.
Електричні версії нового CLA отримають одно- або двомоторну силову установку та декілька варіантів акумуляторних блоків. Очікується, що без підзаряджання електроседан проїжджатиме до 750 км.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
