У Києві помічено рідкісний електрокрос Fisker Ocean

Аукціонний дім Bonhams анонсував торги, в межах яких буде продано унікальний концепт-кар Fiat 600D Pininfarina Y Berlinetta 1961 року випуску. Автомобіль, створений в єдиному екземплярі, оцінений експертами в діапазоні від 100 000 до 200 000 доларів США. Лот виставляється без резервної ціни. Проєкт Y Berlinetta був прямим продовженням аеродинамічних досліджень ательє Pininfarina. Купе побудовано на стандартному задньомоторному шасі Fiat 600D, проте воно отримало повністю оригінальний обтічний кузов краплеподібної форми. Фронтальна частина примітна парою круглих фар, прихованих за загальним прозорим пластиковим обтічником складної форми. Панорамне вітрове та заднє скло мають складений вигин, що оптимізує проходження повітряних потоків. Кузов пофарбовано в оригінальний сріблясто-сірий металік, салон оздоблено чорним вінілом та синім килимовим покриттям. Особливістю інтер'єру є спортивне рульове колесо Nardi з дерев'яним ободом та інтегрована радіола Autovox. З технічного погляду шоу-кар повністю ідентичний серійній моделі. У моторному відсіку розташований чотирициліндровий двигун об'ємом 767 кубічних сантиметрів потужністю 32 кінські сили, що працює в парі з чотириступінчастою механічною коробкою передач. Підвіска всіх коліс — незалежна. Завдяки істотному зниженню коефіцієнта лобового опору максимальна швидкість купе зросла зі стандартних 110 до 128 кілометрів на годину. Автомобіль перебуває в автентичному стані, а його оригінальний пробіг становить лише 8 032 кілометри. З 1970 року машина перебувала в знаменитій колекції Харра (Harrah's Automobile Collection), куди була передана в дар особисто Серджіо Пінінфаріною, а останнім часом була експонатом Національного автомобільного музею США. Довідка «АЦ»Появі індексу «Y» передував ще радикальніший концепт Pininfarina X, представлений Баттістою Фаріною у 1960 року на Туринському автосалоні. Тот експериментальний прототип мав ромбоподібну схему розташування коліс: одне кероване спереду, одне ведуче ззаду і два стабілізуючих з боків кузова. Попри видатний коефіцієнт аеродинамічного опору (Cd – 0,23), концепція виявилася занадто складною для конвеєра. Розробляючи модель Y, кузовне ательє зберегло передовий краплеподібний дизайн носової частини, але адаптувало його під традиційне чотириколісне шасі масового Fiat 600. Це зробило машину повністю придатною для повсякденної експлуатації на дорогах загального користування та наочно продемонструвало автовиробникам потенціал глибокої інтеграції аеродинаміки в малий клас.