З'явившись сім з половиною десятиліть тому, Unimog був транспортним засобом абсолютно нової концепції. За задумом, машина призначалася для роботи в агропромисловому секторі та могла виконувати двояку функцію.
З одного боку її можна було використовувати як трактор, який працює з широкою гамою навісних та причіпних сільськогосподарських знарядь. А з іншого боку це був компактний, маневрений і досить швидкохідний автомобіль вантажопідйомністю 1,5 т. Так що назва Unimog з'явилася не випадковою: вона була скороченням слів Universal Motorgerat – «універсальний транспортний засіб».
Розробив цю машину ще 1947 року талановитий інженер Альберт Фрідріх. Перші її зразки виготовлялися на фірмі братів Бохринген (Bohringen GmbH) у місті Геппінген у 1948 році. Цікавою новинкою зацікавився концерн Daimler-Benz AG, і 27 жовтня 1950 року він набув права на виробництво цієї машини. Випуск її було налагоджено наступного року на заводі в місті Гаггенау, а сам автомобіль отримав назву Unimog 401.
Що ж являла собою дана машина? Це був автомобіль підвищеної прохідності з колісною формулою 4х4, переднім мостом, що відключається, і механічним блокуванням диференціалів. Завдяки короткій колісній базі (1720 мм) він мав непогану маневреність. Великий кліренс забезпечували портальні мости із колісними редукторами. Кожен міст підтримувався центральним шарніром та мав тяги Панара. Підвіска всіх коліс була пружинна, із гідравлічними амортизаторами.
Чотирициліндровий дизель OM 636 був запозичений від легкого автомобіля Mercedes-Benz 170 D і мав робочий об'єм 1,7 л. Він був дефорсований: потужність зменшили із 38 до 25 к. с. І саме через цей показник автомобіль часто називали «Унімог 25». У парі із двигуном працювала 6-ступенева коробка передач. Максимальна швидкість машини складала 53 км/год. Але можна було рухатися і з мінімальною тракторною швидкістю: всього 0,3 – 0,6 км/год.
З 1951 по 1956 р. було випущено 16 250 машин Unimog моделі 401 і 402 (з подовженою колісною базою 2170 мм). Примітно, що в 1953 році на машини стали встановлюватися також закриту кабіну - від кузовного ательє Westfalia.
-
Ретро 02 травня 2026 17:00Як з'явилися найперші BMW 3-ї серіїЦього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років
