Запатентований автомобіль швидкої допомоги 1937 року зберігся до наших днів

В заводском музее Mercedes-Benz в Штутгарте сегодня находится уникальный автомобиль скорой помощи. Эта машина была построена 86 лет назад на базе седана Mercedes-Benz 320 (W142) c 6-цилиндровым двигателем мощностью 78 л. с. Кузов изготовлен компанией Lueg по запатентованной технологии, максимально использующей длину и высоту. Такой принцип «длинный и высокий» получил распространении на «скорых» Mercedes-Benz более позднего периода – в частности длиннобазных моделях E-класса.

Что же какасается представленной в музее машины, то она была приобретена производителем музыкальных инструментов Hohner из Троссингена для собственной медицинской службы. В ее кузове размещается пара носилок, друг над другом. При этом погрузку-выгрузку нижних носилок облегчала тележка на роликах, ходившая по специальным направляющим. Справа по борту имеется многоместное сиденье для медицинского персонала. Еще одно, откидное сиденье находится на перегородке, отделяющий кабину водителя.

В то время главным принципом «скорых» было побыстрее доставить пациента в больницу. Поэтому такие машины особо не имели специализированного оборудования для оказания помощи в дороге. Правда, в нашем случае в кузове машины установлен специальный держатель для кислородного баллона.

Медицинский отсек в автомобиле был обогреваемым. И еще одно. «Скорые» в 30-е годы еще не имели специального окраса, синих проблесковых маячков и звуковых серен. Эти стандарты начали появляться только с середины века. Поэтому Mercedes-Benz 320 Ambulance из музея в Штутгарте имеет простенькую серенькую окраску, а из спецсигналов – только фонарь с красным крестом на крыше.

У заводському музеї Mercedes-Benz у Штутгарті знаходиться унікальний автомобіль швидкої допомоги. Ця машина була побудована 86 років тому на базі седана Mercedes-Benz 320 (W142) з 6-циліндровим двигуном потужністю 78 к. с. Кузов виготовлений компанією Lueg за запатентованою технологією, що максимально використовує довжину і висоту. Такий принцип "довгий і високий" набув поширення на "швидких" Mercedes-Benz пізнішого періоду - зокрема довгобазних моделях E-класу.

Що ж стосується представленої в музеї машини, то вона була придбана виробником музичних інструментів Hohner з Троссінгену для власної медичної служби. У її кузові розміщується пара нош, одні над одними. При цьому роботу з нижніми ношами полегшував візок на роликах, що ходив спеціальними напрямними. Праворуч по борту є багатомісне сидіння для медичного персоналу. Ще одне відкидне сидіння знаходиться на перегородці, що відокремлює кабіну водія.

На той час головним принципом медичних автомобілів було якнайшвидше доставити пацієнта до лікарні. Тому такі машини особливо не мали спеціалізованого обладнання для надання допомоги в дорозі. Щоправда, у нашому випадку в кузові машини встановлений спеціальний тримач для кисневого балона.

Медичний відсік в автомобілі обігрівався. І ще одне. «Швидкі» у 30-ті роки ще не мали спеціального забарвлення, синіх проблискових маячків та звукових сирен. Ці стандарти почали з'являтися лише із середини століття. Тому Mercedes-Benz 320 Ambulance з музею в Штутгарті має просте сіреньке забарвлення, а зі спецсигналів - тільки ліхтар з червоним хрестом на даху.