)
)
)
)
)
)
)
 |
|
Трудно представить современный город без
автоподъемников. Они помогают ремонтировать линии электропередачи, удалять сухие ветки с деревьев или устанавливать бигборды. Очень популярна на нашем рынке «вышка» АП-17А Мелитопольского завода «Гидромаш». |
Было решено проверить
этот автоподъемник в деле и посмотреть, на что он способен. Честно говоря,
мы впервые столкнулись с потребительскими испытаниями такой техники, а
потому готовились к ним не без трепета и с повышенным интересом. Шутка
ли подняться в люльке на высоту 17 метров – именно на столько рассчитана
модель АП-17А, о чем свидетельствует ее индекс.
Подготовка к работе
Современные автоподъемники могут быть двух видов: коленчатыми
и телескопическими. Несмотря на то, что в обоих случаях используется гидравлика
и тросовый привод, телескопические автоподъемники более маневренны и позволяют
точнее доставлять люльку к обслуживаемому объекту. АП-17Аотносится как
раз к таким.
Эта модель может выпускаться на разных шасси: ГАЗ-3307/3309,
ЗИЛ-433362 или ЗИЛ-131. В нашем случае это был «газон» с атмосферным дизелем.
Садимся в хорошо знакомую кабину. Сначала, понятное дело,
заводим мотор, затем включаем коробку отбора мощности, для чего выжимаем
сцепление и тянем за небольшой рычаг, расположенный справа от кочерги
КПП.
Надо помнить, что перед этим нужно включить еще и электропитание,
щелкнув тумблером на специальном щитке под «бардачком». Рядом находится
еще один тумблер – для включения проблескового маячка (опция).
Работа непосредственно со стрелой возможна только после
установки четырех гидроопор – иначе срабатывает блокирующая система. Их
установка производится с первого пульта управления, расположенного за
кабиной. Для этого имеются два рычага. Посмотрев на размещенную рядом
пояснительную табличку с хитроумными схемами, мы решили не испытывать
судьбу и доверить эту операцию профессионалам. И правильно сделали, ведь
работа с «ауттригерами» – дело тонкое и требующее сноровки.
А вот за основной пульт управления, который находится
справа от стрелы, на поворотной платформе, рискнули сесть сами. Добраться
до него не составляет труда: руки быстро находят поручни, а дабы нога
случайно не соскользнула, все рабочая зона вокруг стрелы огорожена трубчатыми
бортиками. Все управление вышкой сосредоточено на трех рычагах. Имеется
также манометр давления масла в гидравлической системе и тумблер отключения
двигателя (на всякий случай такой же тумблер предусмотрен и в люльке).
Рядом находятся рычаг ручного гидронасоса аварийного опускания люльки
на землю и фонарь подсветки.
На высоте!
Поднимать пустую люльку было неинтересно, поэтому перед
нами встал вопрос – как в нее сесть. Залезать для этого на обледеневшую
стрелу (на улице было минус 10° С) совсем не хотелось. Но оказалось, что
этого и не нужно: корзину можно опустить на землю. Хотя при работе в стесненном
пространстве попасть в люльку можно и по стреле, как по лежащей лестнице,
двигаясь на четвереньках.
Разворачиваем стрелу к стоявшей неподалеку высоченной
ели. Стоп! Не тут-то было. Оказывается, на АП-17А угол поворота комплекта
колен составляет 280° С. Обидно, ведь у других мелитопольских моделей
– АП-15 и АП-18 этот показатель равен 360° С. Так что пришлось заново
переставлять машину, убирая и вновь устанавливая гидроопоры.
Мы быстро очутились у макушки ели. Вид оттуда – потрясающий.
Море иголок, шишек – и ветер свищет! Вот только люлька почему-то оказалась
не параллельно земле, а под наклоном, хотя и предусмотрена специальная
следящая система. Пришлось хвататься за поручни. Хотя ничего страшного
произойти не могло, поскольку имеется устройство предохранения люльки
от опрокидывания в случае разгерметизации гидравлики следящей системы.
Кстати, находясь в люльке, по правилам безопасности обязательно нужно
пристегиваться страховочными ремнями.
Автоподъемник АП-17А и вправду нам понравился. Он довольно прост в управлении
и требует минимум времени на подготовку к работе.
|
АП-17А |
|
||||||||||||||||
Фото Павла Лебедева
дилеров завода «Гидромаш», за помощь в подготовке материала
-
Подія 27 липня 2026 21:00Китайський ультралюкс: бренд Hongqi обігнав Rolls-RoyceПреміальний підрозділ Golden Sunflower, створений державним китайським концерном FAW на базі історичного бренду Hongqi, продемонстрував дворазову перевагу з продажу Rolls-Royce в Китаї. Багаті місцеві покупці, які традиційно обирали британський престиж, масово пересідають на вітчизняні представницькі седани. Статистика аналітичного агентства MarkLines за минулий рік підтверджує зміну орієнтирів: розкішна лінійка Golden Sunflower знайшла в КНР 1400 покупців, тоді як Rolls-Royce за аналогічний період зміг реалізувати лише близько 700 автомобілів. Підвищення попиту обумовлено трендом на патріотизм та унікальним позиціюванням моделей. Замість суперництва у потужності двигунів або швидкості на треках, бренд Hongqi робить ставку на національну ідентичність, культуру та найскладнішу ручну роботу. Флагманом марки є монументальний седан Guoli вартістю близько 1,6 мільйона доларів, представлений на автосалоні в Пекіні. В ексклюзивному виконанні стеля цієї моделі прикрашають традиційною шовковою вишивкою ручної роботи: майстер витрачає більш як 1200 годин, використовуючи 100 різноколірних ниток завтовшки тоншої за людське волосся, щоб відтворити реалістичний малюнок хмар. Довідка «АЦ»Марка Hongqi (у перекладі «Червоний прапор») була заснована в 1958 році і є найстарішим автовиробником легкових машин КНР. Історично цей бренд створювався виключно для виробництва броньованих лімузинів та парадних кабріолетів для найвищої партійної еліти компартії Китаю, включаючи голову Мао Цзедуна. Довгий час ці машини були недоступні для вільного продажу громадянам, через що бренд досі має в очах китайців особливий статус, перевершити який не здатний жоден іноземний виробник. -
Новинка 27 липня 2026 20:00Amalgam представила копію культового Mercedes-Benz 300 SLR «722» у масштабі 1:8Знаменита британська майстерня Amalgam Collection у тісній співпраці з концерном Mercedes-Benz випустила ексклюзивну масштабну копію легендарного гоночного боліда 300 SLR під стартовим номером 722. Модель у масштабі 1:8 у найдрібніших деталях відтворює історичну машину, на якій сер Стірлінг Мосс здобув тріумфальну перемогу в марафоні Mille Miglia 1955 року. Колекційний шедевр збирається майстрами вручну з тисяч високоточних деталей, включаючи елементи прецизійного лиття, фототравлення та металеві компоненти, виточені на верстатах із ЧПУ. Розробка проєкту зайняла понад 5000 годин, а на створення кожного екземпляра йде понад 500 годин кропіткої праці. Довжина моделі перевищує 54 см. У мініатюрного боліда відкриваються капот, що демонструє детально опрацьований двигун, багажник із запасними колесами, а також єдині водійські двері – оригінальний елемент конструкції, через який екіпаж забирався в кокпіт. При створенні використовувалися архівні креслення, оригінальні коди фарби та специфікації матеріалів, надані музеєм Mercedes-Benz. Тираж ексклюзивного видання суворо обмежений і складе лише 199 штук на весь світ, а перші відвантаження клієнтам розпочнуться найближчими днями. Паралельно компанія анонсувала більш доступну версію в масштабі 1:18, реліз якої заплановано на четвертий квартал поточного року. Довідка «АЦ»Стартовий номер «722» на кузові срібного Mercedes-Benz 300 SLR не мав відношення до технічних характеристик чи регламенту гонки. За правилами Mille Miglia, цей номер позначав точний час старту екіпажу – Стірлінг Мосс та його штурман Деніс Дженкінсон пішли на дистанцію рівно о 7:22 ранку 1 травня 1955 року. Екіпаж подолав найскладніший 1000-мильний маршрут дорогами загального користування та гірськими перевалами Італії за рекордні 10 годин 7 хвилин і 48 секунд із середньою швидкістю 157,65 км/год. Цей неймовірний історичний рекорд часу так і не був побитий аж до закриття оригінального формату перегонів у 1957 році, назавжди закріпивши за болідом статус найшвидшого автомобіля Mille Miglia. -
Новинка 27 липня 2026 19:00Новий кросовер Hyundai Kona розсекречено до прем'єри
