Як кілька фірм розробляли надпотужні автобуси для автобанів

05 листопада 2022, 14:00
Як кілька фірм розробляли надпотужні автобуси для автобанів

У середині 30-х років. у Німеччині розгорнулося широке будівництво автомагістралей із бетонним покриттям, так званих автобанів. І на це відреагували виробники міжміських автобусів. Провідні фірми почали розробку дуже довгих і низьких машин з потужними двигунами і обтічними кузовами, схожими на фюзеляж літаків.

Фірма Bussing-NAG у 1934 – 1935 роках розробила прототип GDO – тривісну машину завдовжки 13,6 м. Аеродинамічним кузовом займалася фірма Ludwig з Ессена. Автобус був розрахований на 40 – 50 пасажирів.

Двигунів було два, по 140 к. с. кожен. Цікаво, що один із них розташовувався спереду, поряд із водієм. І приводив у дію за допомогою довжелезної карданної передачі другу вісь. А інший мотор, розташований у задньому звисі, передавав крутний момент на третю вісь. Розрахункова швидкість машини становила 120 км/год.

На Берлінському міжнародному автосалоні 1935 року фірма Henschel представила прототип тривісного шасі B58 BX2. Довжина його становила 13,4 м. Дизель Henschel BX, створений у рамках проекту RAB, був «боксером», тобто агрегатом з протилежними, горизонтальними циліндрами. Він розташовувався у передньому звисі. Робочий об'єм цього 12-циліндрового двигуна був чималий - 31 л. І він видавав на гора 300 к. с. Ведучими були обидві задні осі.

Фірма MAN до 1936 створила чотиривісний міжміський автобус. Він мав 12-циліндровий горизонтальний дизель проекту RAB – модель MAN W 12 V 13/19. За робочого об'єму 30,3 л агрегат розвивав 275 к. с. Над аеродинамічним кузовом працював відомий дизайнер Пауль Ярай. Але він встиг зробити лише креслення та дерев'яний макет. Роботу над цим автобусом так і не було закінчено.

Міжміський швидкохідний автобус Mercedes-Benz, так званий Schnellbus (на заголовному фото), розроблявся 1935 року. Це була тривісна машина з мотором у задньому звисі. Двигун Daimler Benz OM85 (проект RAB) розвивав 300 чи навіть 350 к. с. Передбачалася установка і ще потужнішого агрегату, що не мав до проекту відношення. Це був 12-циліндровий двигун OM86 робочим об'ємом цілих 50,3 л в 450 к. с. Однак Mercedes-Benz Schnellbus так і не вийшов із стадії розробки.

На Берлінському міжнародному автосалоні 1936 року тодішній великий виробник автобусів - забута нині фірма Vomag - представила чотиривісний автобус Kontinant Express. Машина завдовжки 16,5 м була розрахована на 50 пасажирів. Обтічний кузов розробляла фірма Karosserie Luchterhand & Freitag. У задньому звисі був встановлений дизель Fomag 12 R 4090, виготовлений у рамках того ж проекту RAB. Тобто це був 12-циліндровий горизонтальний боксер. При робочому обсязі 35 літрів він розвивав 350 к. с. Цей агрегат мав забезпечити автобусу максимальну швидкість 120 км/год, а крейсерську – 100 км/год.

Всі названі розробки так і не дійшли до серійного випуску, адже машини обіцяли бути дорогими у виробництві, що споживають багато палива і не мають достатньої маневреності. Однак під їх впливом у Німеччині розгорнули випуск значно скромніших за розмірами та потужністю, але досконалих по аеродинаміці автобусів із суцільнометалевими кузовами.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222
    Подія 10 квітня 2026 20:20
    Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222
    Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки.
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз