Як з'явилися двомоторні автобуси Twin Coach

Цього дня, рівно 97 років тому в США було створено компанію Twin Coach, що прославилася своїми новаторськими автобусами.

Ще в 1922 році брати Фагеоль на своєму автозаводі в місті Окленд, штат Каліфорнія почали випускати оригінальні міські автобуси на 17-20 місць, під маркою Fageol.

Ці машини з низьким центром ваги мали високу стійкість і отримали відповідне ім'я – Safety Bus ("безпечний автобус"). Успіх на ринку був величезним, і вже в 1925 році брати відкрили суто автобусний завод у місті Кент, штат Огайо.

А в 1927 році у братів виникла нова ідея: випускати міжміські автобуси особливо великої місткості — і при цьому з двома моторами кожен, щоб забезпечити хорошу динаміку. Двигуни розташовувалися в межах колісної бази, з боків кузова.

Під цю ідею і поміняли назву фірми — на Twin Coach ("подвійний автобус"). До всього іншого ця машина була довшою за всіх тодішніх конкурентів десь на третину і вміщувала 40 пасажирів. Зауважимо, що її величезний успіх спонукав і інші фірми до випуску машин такого ж класу.

А в 1929 році у виробничій програмі з'явилися й інші машини — теж оригінальні: міський передньомоторний автобус малого класу, на 17–20 місць, і однотонний фургончик — з бензиновим або електричним мотором. Ці машини, як і "старші брати", випускалися до 1936 року.

Уже в 1934 році розпочався випуск і задньомоторних автобусів. Цікаво, що на деяких із них двигун перебував не позаду провідної осі, а прямо над нею. І тому карданний вал був розташований не горизонтально, а вертикально.

Особливо варто відзначити, що в 1939 році фірма Twin Coach – вперше в США – почала випускати і автобуси з дизелями. А потім було виготовлено 300 великих дизель-електричних машин і деяку кількість газоелектричних. Останні працювали переважно в Нью-Йорку.

Слід згадати і оригінальний дослідний дизель-електричний автобус Super Twin — на 56 пасажирів. Чотиривісна модель мала колеса, розташовані симетрично по довжині машини, і зовні нагадувала зчленовану, хоча повноцінно такою не була: причіп був рухливий тільки у вертикальній площині. Для поліпшення маневровості колеса останньої осі зроблені поворотними.

У 1943 року випуск автобусів у США припинився взагалі. А після війни фірма Twin Coach почала виробляти абсолютно нові машини. Дизайн для них розробив стиліст Дуайт Остін (Dwight Austin). Характерне вітрове скло складалося з шести частин і цю ефектну форму запозичили деякі інші виробники автобусів.

У цей період завод фірми в Кенті запустив у виробництво нові двигуни — 6-циліндрові, бензинові, з високим ступенем стиснення і невеликі за вагою. Їх планували розміщувати під підлогою міжміських автобусів, щоб максимально збільшити корисну площу салону. Але споживачі дедалі частіше купували дизелі, і збут почав катастрофічно падати.

Щоб якось збільшити продаж, фірма в 1950 році запустила у виробництво модель з мотором на дешевому тоді скрапленому газі – пропані. Але інтерес перевізників до цієї машини був недовгим. І в 1953 році компанія Twin Coach випуск автобусів припинила, а основні виробничі площі продала.

Також читайте:

У Японії відновили рідкісний автобус (відео)