Острів Мальта добре відомий як центр туризму та популярний курорт. Але це ще й Клондайк автомобільних рідкостей – справжній острів скарбів. Невипадково візитною карткою країни є зображення старовинного автобуса.
Якщо в Італії «всі дороги ведуть у Рим», то на Мальті всі автобусні маршрути стікаються до столиці – місто Валлетта. Тут біля воріт Порто Реалі влаштований найбільший автобусний термінал: навколо відомого фонтану «Тритон» снують одночасно до півсотні машин. Та яких!
Автобуси Мальти – явище унікальне. Вражає розмаїтість їх моделей, різноманіття та оригінальність зовнішніх форм. До недавнього на маршрутах ще працювало чимало яскравих машин, випущених у 50-70-ті роки. минулого століття. Здебільшого вони виготовлені місцевими кузовобудівними фірмами – у поодиноких екземплярах чи малими серіями. Компаній цих на острові набиралося з десяток: Barbara, Brincat, Debono, Casha, Zammit та ін.
Шасі запозичені від різних моделей автобусів та вантажівок, у тому числі вживаних. Найчастіше це «англійці»: AEC, Bedford, Leyland, а також менш поширені Albion, Dennis та ін. Щоправда, кілька шасі зібрані на Мальті місцевими фірмами - Maltеse Docks, Balleys, Zammit та Maltese Bedford.
У 70-ті роки почалася «зміна декорацій»: на Мальту почали ввозити з Англії автобуси у повністю зібраному вигляді, з кузовами британських фірм. Великі партії надходили машини Leyland Tiger, AEC Swift, Bedford Plaxton та ін.
Внаслідок місцеві кузовобудівники не витримали конкуренції й тихо померли. Лише пізніше, вже на початку нинішнього століття, з'явився новий мальтійський виробник - Scarniff. Його продукція – автобуси великої місткості, з низькою підлогою, побудовані на шасі MAN та Volvo.
У цей же час (2001–2004 рр.) автобусний парк Мальти стали настирливо розбавляти всюдисущі «китайці» – наприклад, машини King Long. Наприкінці 2008 року на внутрішніх маршрутах Мальти працювало 498 машин, причому 69 із них були родом із Піднебесної – тобто практично кожна сьома.
Серед нових «прибульців» – екзотичний грецький автобус «Афіна» фірми Saracakis, турецькі BMC і навіть польські Solaris.
Не вір очам своїм!
Усі маршрутні автобуси Мальти пофарбовані у фірмовий жовтий колір. Але дах у них білий – данина жаркому клімату «сонячного острова», як і вічно відкриті або навіть відсутні двері. На машинах красуються великі емблеми та логотипи відомих фірм-виробників. Але, люди, будьте пильні: це нерідко самодіяльність перевізників, яким нічого не коштує на автобус, скажімо, фірми AEC наклеїти емблему фірми Leyland із симпатичним зображенням тигра.
Музейні рідкості
На Мальті, в місті Куавра, є непоганий музей легкових автомобілів - Malta Classic Car Collection. Серед 70 його експонатів затесалася і парочка цікавих міні-пікапів. Один із них – на базі малолітражки Morris Minor 1000 кінця 40-х років. А інший – модифікація найпопулярнішого автомобіля Mini. Ця вантажна версія випускалася досить довго: з 1961 до 1978 року. Всього було виготовлено 58 179 машин.
Ще один музей – Malta Aviation Museum, розташований неподалік міста Моста, на території колишньої військової авіабази. Там у ангарі можна побачити рідкісний автомобіль часів Другої світової війни – Standard 14HP. Цей легкий фургон, створений на базі легковика, служив у RAF – у Королівських ВПС Великобританії.
Київ – Валлетта – Київ Леонід Гоголєв Фото автора
-
Подія 10 квітня 2026 20:20Як була відреставрована унікальна вантажівка КрАЗ-222Одна з найвизначніших дат в історії Кременчуцького автомобільного заводу та й усього українського автопрому – 10 квітня 1959 року. Саме в цей день виготовили два найперші автомобілі підприємства. Це були самоскиди КрАЗ-222 «Дніпро». А до кінця року випустили вже 394 такі машини. Як не сумно, але до початку 2000-х років в експлуатації вже не збереглося жодної з кременчуцьких вантажівок ранніх серій. І тому 2003 року керівництво Холдингової Компанії «АвтоКрАЗ» ухвалило рішення про відтворення історії підприємства у зразках автомобілів, які колись сходили з головного конвеєра заводу. Після цього розгорнулися напружені пошуки у різних куточках країни. І в результаті вдалося знайти самоскид КрАЗ-222, але, щоправда, він був весь розбитий і розукомплектований. До робіт з відновлення цієї вантажівки залучили найкращих фахівців Управління головного конструктора та експериментального цеху. Цілу низку вузлів довелося шукати на складах різних підприємств. А деякі деталі, яких знайти не вдалося, були виготовлені заново працівниками експериментального цеху. Зауважимо, що при цьому реставратори вимагали максимальної відповідності не лише конструкторській документації, а й навіть технологій виготовлення вузлів та деталей, які використовувалися у 60-ті роки. Скрупульозно відновили і інтер'єр, і екстер'єр машини, аж до найменших деталей. Цікаво, що на боковинах капота ранніх самоскидів КрАЗ-222 красувався хромований напис «Дніпро». Але вже 1960 року його довелося прибрати за «вказівкою згори». Очевидно, чиновникам не подобалося прив'язування марки автомобіля до України. Та й взагалі, тоді в СРСР не було прийнято давати вантажівкам власні імена, обходилися тільки сухими індексами. У повністю оновленому вигляді первісток марки – самоскид КрАЗ-222 був уперше показаний громадськості на Міжнародній виставці SIA-2006 у Києві, де викликав велику зацікавленість публіки. -
Подія 02 квітня 2026 21:00До 130-річчя Peugeot – як еволюціонували комерційні автомобілі -
Подія 01 квітня 2026 21:00Як зародився відомий виробник вантажівок DAF
