Бензиновые моторы становятся все экономичнее. «Аппетит»
дизельных кажется чудом умеренности. Но вряд ли какой-либо двигатель
внутреннего сгорания даже на вершине эволюции уложится в норму расхода
1 л горючего на 100 км в городском режиме. А наш испытуемый смог!
)
)
)
)
)
)
)
)
)
 | | Бензиновые моторы становятся все экономичнее. «Аппетит»
дизельных кажется чудом умеренности. Но вряд ли какой-либо двигатель внутреннего сгорания даже на вершине эволюции уложится в норму расхода 1 л горючего на 100 км в городском режиме. А наш испытуемый смог! |
Если быть точным, речь
идет не о самом топливе, а об эквиваленте затрат. Ведь для того, чтобы
проехать на электромобиле ЗАЗ-1109 сотню километров по городу, необходимо
израсходовать 20 кВт/ч, а их стоимость равна цене литра хорошего 95-го
бензина.
Краткое напоминание
О конструкции и истории создания этой машины мы уже рассказывали («АЦ»
№ 1-2’2001 и «АЦ» № 25’2004). Напомним, что работа над украинским электромобилем
началась более 30 лет назад, когда в Запорожском ЗМИ создали опытный образец
на базе ЗАЗ-968. Однако после некоторых успехов процесс застопорился из-за
недостаточного уровня развития технологий производства аккумуляторных
батарей.
Возрождение этого движения пришлось на конец прошлого века. В 1994 году
«Таврия-Электро» прошла испытания, и ей присвоили индекс ЗАЗ-1109, а в
начале 1995 г. опытный образец получил государственные номерные знаки
в ГАИ. И лишь несколько недель назад машину оснастили новыми тяговыми
свинцово-кислотными батареями, которые приводят в действие электромотор
с параллельным возбуждением (производства российского завода «Сарапуль»)
номинальной мощностью 12,5 кВт и максимальной – 25 кВт.
Прочь от розетки!
Перед поездкой в течение 8 часов под завязку «заправляем» АКБ ЗАЗ-1109.
Таких зарядок она выдерживает 400, что обеспечивает суммарный пробег в
40 тыс. км. Для электромобиля это отличный результат. Кстати, для осуществления
заряда не нужна специальная зарядная станция. Бортовое зарядное устройство
питается от обычной электросети 220 В/10 А.
Вытаскиваем вилку из розетки, сматываем шнур – и в путь.
И тишина…
Поворачиваю ключ зажигания и… ничего не происходит! Нет привычного жужжания
мотора, вибрации и всего прочего. Выжав сцепление, включаю первую передачу.
При старте нужно просто снять стояночный тормоз и нажать на газ.
Машина беззвучно трогается с места и едет. При выезде со двора приходится
то и дело сигналить пешеходам. Ведь единственный шум, который издает «Таврия-Электро»
при движении, – шуршание покрышек по асфальту. Довольно вальяжно электромобиль
выезжает на проспект и вливается в общий поток. При разгоне и переключении
передач приходится ориентироваться по спидометру, ведь мотора практически
не слышно. На скорости 30 км/ч включаю вторую передачу, а при 60 – высшую,
третью.
По большому счету, можно трогаться и ездить на любой передаче, просто
разгонная динамика и расход будут отличаться. Так, на первой скорость
ниже, а на третьей из-за повышенной нагрузки больше расход электроэнергии
при старте. Но если лень переключаться, то можно все время ездить по городу
на «компромиссной» второй передаче.
В пробках достаточно нажать на тормоз, и машина останавливается. Выключать
передачу или выжимать сцепление не нужно. То же и при старте. Просто отпустил
педаль тормоза, нажал на газ и поехал. Одним словом, алгоритм управления
такой же, как у машин с автоматической коробкой передач.
Интересно, что задняя передача включается не рычагом – электромотор кнопкой
переключается в режим реверса, и получается, что назад тоже три передачи,
как и вперед.
В общем потоке машин динамики вполне достаточно. А вот при обгонах дефицит
мощности ощущается остро. Привычно совершить быстрый маневр, проскочить
или резво кого-то обогнать не получается. Впрочем, расстояние от перекрестка
до перекрестка наш электромобиль проходит вровень с остальными, отставая
лишь на скоростных прямых.
Пока еще рано
При среднем годовом пробеге в 20 тыс. км на «заправку» электромобиля
придется потратить около 700 грн. В то время как на обычной машине даже
с очень низким расходом в 5 л на 100 км – порядка 3 тыс. грн. Однако не
следует сбрасывать со счетов стоимость замены батарей. Амортизация батарей
в год потянет на 1000 у. е., что практически лишает машину одного из главных
козырей – экономичности в эксплуатации. Но не стоит забывать, что это
лишь рабочий вариант автомобиля. Исследования продолжаются, и поиск подходящих
источников энергии как в Украине, так и за рубежом не прекращается. Ведь
остальные «козыри» – экологическая чистота, легкость в управлении и бесшумность
– стоят того, чтобы трудиться над преодолением препятствий на пути к серийным
электромобилям. Они куда дешевле и проще в изготовлении, чем, скажем,
машины с гибридными силовыми установками или на топливных элементах. Да
и запасы «черного золота» не безграничны, что отчетливо ощущается на бензозаправках.
| | ||||||||||||||
|
|
| ЗАЗ-1109 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фото Андрея Яцуляка
за предоставленный на тест автомобиль
-
Ретро 07 квітня 2026 21:21Найкомпактнішому автомобілю виповнилося 90 років7 квітня 1936 року дебютував Fiat 500 – свого часу найкомпактніший автомобіль масового виробництва. Машина була завдовжки 3215 мм, завширшки 1275 мм, та заввишки 1377 мм, з колісною базою лише 2000 мм. Ще в 1933 році керівництво фірми Fiat доручило молодому конструктору Данте Джакоза розробити мініатюрний двомісний автомобіль. Через три роки машина пішла в серію під позначенням Fiat-500. Цей автомобіль став широко відомим під кумедним ім'ям Topolino («Мишеня»). До речі, образ цього верткого звірка в той час був вельми популярний завдяки відомому американському мультфільму Волта Діснея "Міккі-Маус". Компонування машини було дуже щільним. Мініатюрний двигун завдовжки лише 38 см був винесений за передню вісь, а радіатор розташований позаду нього, між колесами. Ноги пасажирів майже впиралися в нього: їх відділяла тільки тонка перегородка. Для виходу охолоджувального повітря на верхній частині капота було зроблено прорізи. Одразу за спинками сидінь розміщувався крихітний багажник з доступом зсередини. Звісно, місця для запаски там не було — її просто навішували зовні. Для свого часу конструкція машини була доволі прогресивною. Двигун, хоч і крихітний, 570-кубовий, лише в 13 к.с. мав не два циліндри, як чимало тодішніх однокласників, а все-таки чотири. Він був добре врівноваженим і малошумним. Чотириступенева коробка передач була повністю синхронізована, гальма — з гідроприводом, підвіска передніх коліс — незалежна, на поперечній напівеліптичній ресорі. Легка, дуже коротка рама мала для зниження ваги великі круглі отвори. Така конструкція, будучи жорстко з'єднана з кузовом, надавала машині достатню міцність. Fiat 500 відрізнявся від багатьох тодішніх однокласників простим і елегантним дизайном. Кузови були трьох типів: 2-дверний седан, 2-дверний седан зі зсувним матерчатим дахом і інтегрований вантажний фургон. -
Новинка 07 квітня 2026 18:00В Україні виготовили надпотужні пожежні автомобілі пінного гасіння -
Подія 07 квітня 2026 17:00На аукціон виставили рідкісний чотиридверний Bugatti V12Розкішний седан Bugatti EB 112 1999 буде проданий на аукціоні RM Sotheby's в Монако. За один із трьох наявних на планеті раритетів планують виручити близько 1,5-2 мільйонів євро.Історія Bugatti EB 112 походить від відродження італійського бренду Bugatti під керівництвом Романо Артіолі, який придбав компанію в 1987 році й поставив собі за мету створити як суперкар, так і розкішний седан. Спочатку це мав бути седан, натхненний моделями Bugatti 1930-х років. Артіолі заснував Bugatti Automobili SpA в 1989 році та побудував спеціалізований завод у Кампогальяно, Італія, щоб втілити ці ідеї у життя. Усього через кілька років після презентації EB 112 у 1993 році компанія Bugatti збанкрутувала. Активи компанії були розпродані, включаючи три недобудовані екземпляри EB 112. Їх придбав монегаск Джильдо Палланка Пастор і доручив майстрам своєї фірми Monaco Racing Team закінчити зі складання. Запропонований на торги автомобіль знаходився у власності Пастора до 2015 року, після чого було продано заможному колекціонеру. Він зареєстрований у Монако і проїхав лише 388 км. EB 112 побудований на карбоновому шасі, а під кузовними панелями з алюмінію ховається атмосферний 6-літровий V12. Він розвиває 456 к.с. та 590 Нм крутного моменту. Шестиступенева механічна коробка передач передає потужність на всі чотири колеса. Двигун встановлений за передньою віссю, а система повного приводу використовує розподіл крутного моменту 38:62. Розгін від 0 до 100 км/год займає 4,3 секунди, а максимальна швидкість становить 300 км/год. Всередині чотиримісного салону більшість поверхонь оздоблені високоякісною чорною шкірою з рифленими металевими вставками на дверях та панелі приладів, а по центру другого ряду розташований невеликий телевізор. Аукціонний будинок RM Sotheby's виставить його на продаж у Монако наприкінці квітня. Автомобіль постачатиметься з виготовленими на замовлення валізами та парасолькою, виконаною в стилі скульптури слона Рембрандта Бугатті.
