Рівно 50 років тому в 1971 році, коли астронавти Аполлон 15 вперше здійснили поїздку по Місяцю на електричному місяцеході, на рідній Землі рекорди швидкості встановлював інший електромобіль. Саме тоді унікальний електрифікований спорткар Opel Elektro GT довів, що електромотори призначені не тільки для гольф-баггі. Всього за два дні - 17-18 травня 1971 року - на гоночному треку «Хоккенхаймринг» в Німеччині були встановлені нові рекорди швидкості для електромобілів і спеціально підготовлених спортивних автомобілів. І головним героєм став електромобіль Opel Elektro GT, який в підсумку поставив відразу шість світових рекордів в різних заліках!
Георг фон Опель (Georg von Opel), онук засновника Бренда Opel Адама Опеля (Adam Opel), успішний бізнесмен і спортсмен- світового класу, зважився на підкорення нових рекордів швидкості за кермом унікального електричного спорткара Opel Elektro GT. Дані заїзди були покликані не тільки показати швидкість електротранспорту, але також довести реальність концепції використання BEV-електромобілів (Battery Electric Vehicle) як «транспорту майбутнього». Крім того, рекордний заїзд був продовженням сімейної традиції. Адже колись, в період 1927-1929 рр., кузен «Ракета-Фріц» ( «rocket-man Fritz») багато разів потрапляв в заголовки газет завдяки демонстраційним заїздам на ракетному автомобілі Opel RAK 2. Найбільш пам'ятний рекорд був встановлений 23 травня 1928 року на автодромі Авус - максимальна швидкістю 238 км/год!
Унікальний електромобіль Opel Elektro GT, створений для унікальних рекордів
Тепер прийшла черга ставити рекорди за допомогою електромобілів. Спеціально підготовлений електричний спорткар Opel Elektro GT був оснащений відразу двома електромоторами Bosch DC (постійного струму). Їх номінальна сумарна потужність сягала 88 кВт або 120 к.с., але в піковому режимі, короткочасно могла підніматися навіть до 118 кВт або 160 к.с.
Спеціально для цього проекту, компанія Varta надала чотири нікель-кадмієві акумуляторні батареї, які були встановлені поруч з водієм і позаду нього. Акумулятори з 280 елементами додали помітні 590 кг, що було істотною надбавкою для спочатку легкого (960 кг) спорткара Opel GT. В результаті сумарно електричний спорткар важив близько 1550 кг - приблизно стільки ж, скільки великий бізнес-седан того часу Opel Diplomat B.
Для установки рекордів на довгих дистанціях треба було наростити акумулятор ще більше - 360 елементів і збільшення маси батареї до 740 кг. В результаті електрокар Opel Elektro GT важив уже 1700 кг, що можна було порівняти з невеликим короткобазним грузовичком Opel Blitz. Істотне утяження електромобіля означало необхідність використання більш жорстких пружин і розробки нових шин. В даному випадку з поставленим завданням впоралася компанія Continental, яка створила спеціальні шини високого тиску, які мінімізували тертя.
Також був модифікований кузов: закриті всі повітрозабірники і випускні отвори, встановлений «плоский» капот без опуклості для карбюратора (характерна особливість серійного Opel GT), демонтовані бампери, прибрані дзеркала і дверні ручки. Суттєвому переобладнанню піддався моторний відсік та пасажирський салон.
Місце - тільки для пілота, акумулятори - від реактивних винищувачів
Система управління електромобілем займала весь багажник, задня частина спорткара отримала великий спойлер, чим помітно відрізнялася від початкової моделі GT. Задні ліхтарі демонтували, а отвори, що залишилися заклали врівень кузова. Замість глушника вихлопної системи був встановлений більш актуальний теплообмінник.
Звичайний автомобільний акумулятор, який забезпечував електрикою всі бортові системи електромобіля, знаходився в передній частині моторного відсіку. Однак традиційного ДВС-мотора там вже не було - його місце зайняла пара електродвигунів. Тягові акумуляторні батареї (схожі тоді зустрічалися в реактивних винищувачах) встановлювали в спеціальних кріпленнях і вони зайняли все вільне місце - поруч з пілотом-водієм і навіть позаду нього, залишивши рівно стільки місця, щоб людина могла сісти на сидіння. Але воно того варте…
Один електромобіль і шість рекордів швидкості!
Знаменна дата: 17 мая 1971 Георг фон Опель за кермом Opel Elektro GT встановив чотири нові світові рекорди для транспортних засобів з електроприводом:
| Дистанція | Час | Швидкість |
| Проходження 1 км | 19,061 секунди | 188,86 км/год |
| Проходження 1 км зі страту | 31,066 секунди | 115,88 км/год |
| Проходження 0,5 км зі старту | 19,358 секунди | 92,98 км/год |
| Проходження 0,25 км зі старту | 16,869 секунди | 85,87 км/год |
| Проходження 10 км | 4 хвилини 43,69 секунди | 126,89 км/год |
| Проходження 10 миль | 7 хвилин 35,63 секунди | 127,15 км/год |
Однак на цьому не закінчилася історія електромобілів Opel, навіть навпаки! Експериментальний спорткар Opel Elektro GT, перший повноцінний BEV-електромобіль від Бренду Opel, в реальності продемонстрував можливості нового типу силових установок. Він довів, що електромобіль з акумулятором може відповідати динаміці і швидкості звичного спортивного автомобіля того часу.
Сьогодні ми осягаємо плоди минулих перемог і рекордів. Через 50 років постійного розвитку та пошуку інновацій, колишній експериментальний спорткар знайшов собі гідного спадкоємця у вигляді новинки Opel Corsa-e. Цей всебічно-розвинений хетчбек здатний не тільки розігнатися 0-100 км/год за 8,1 секунди, але також і проїжджати дистанцію до 337 кілометрів (WLTP) на одному заряді Li-Ion акумулятора.
Чудовий приклад, коли інновації та рекорди минулого знаходять своє втілення і служать майбутньому!
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
