"Чистота" електромобілів залежить від енергетичної інфраструктури країни: аналітика

30 червня 2021, 10:10
"Чистота" електромобілів залежить від енергетичної інфраструктури країни: аналітика

Екологічність електромобілів вже не раз ставили під сумнів аналітики та фахівці галузі. Річ у тому, що хоча самі по собі "зелені" транспортні засоби не виробляють шкідливих викидів, з урахуванням необхідної для їх виробництва та експлуатації електроенергії вони не менш шкідливі, ніж машини в ДВЗ.

Як показав власний аналіз агентства Reuters, електричний седан Tesla Model 3 за сумарною шкодою навколишньому середовищу зрівняється з бензиновим седаном тільки через 21 725 км пробігу. До такого висновку аналітики видання дійшли, оцінивши автомобілі за кількома тисячами параметрів, від кількості пластику в автомобілі до типу металу в акумуляторі. У своїх розрахунках вони використовували тематичну модель Аргоннської національної лабораторії в Чикаго.

За словами головного аналітика Аргонне Джарода Корі Келлі, основний фактор, що визначає "чистоту" електромобілів — видобуток і обробка металів для тягових акумуляторів. На цьому етапі генерується набагато більше СО2, ніж під час виробництва автомобілів з ДВЗ.

Також аналітики відзначили закономірність між "чистотою" електрокарів і електричними генераціями країн, в яких вони виробляються і експлуатуються. Як наочний приклад взяли Tesla Model 3 і Toyota Corolla із середньою витратою 7,1 л/100 км. Наприклад, у США, де 23% електроенергії виробляються вугільними електростанціями, седани зрівняються за вуглецевим слідом до пробігу в 21 725 км.

У Норвегії, де практично вся електроенергія виробляється з відновлюваних джерел, це відбудеться вже через 13,5 тис. км. У Польщі та Китаї, де більшість електростанцій вугільні, тільки через 126 тисяч км. Отже, вплив електричних транспортних засобів залежить не від їх ефективності та технологічності, а від енергетичної інфраструктури країни.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз