Компанія Tridens technology зі Словенії назвала сто найшвидших електромобілів 2022 року. Перший рядок рейтингу дістався японському спорткару Aspark Owl, який випускає обмеженим тиражем компанія Aspark. На прискорення з місця до 100 км/год він витрачає 1,75 секунди.
Досягати таких показників Aspark Owl вдається завдяки гладкому аеродинамічному кузову з низькою посадкою та потужній силовій установці. У японського спорткара вона складається з двох електродвигунів, які генерують 2012 к.с. та 2000 Нм крутного моменту. Максимальна швидкість сягає 400 км/год. Інтер'єр у Aspark Owl відповідний: розкішні шкіряні сидіння та високотехнологічна кабіна із сенсорним дисплеєм та передовими системами допомоги водієві.
Також менше двох хвилин прискорення з місця до 100 км/год займає у Pininfarina Battista (1,86 с), Lucid Air Sapphire (1,95 с) та Rimac Nevera (1,97 с). Загалом похвалитися розгоном до «ста» менш чим за три секунди можуть 16 зі 100 автомобілів рейтингу Tridens technology. Цікаво, що серед цих 16 моделей — чотири Tesla, чотири Lucid та три Porsche (три версії Taycan).
Найшвидшою «Теслою» стала Model S Plaid, яка розмінює «сотню» за 2,1 секунди. Найшвидший електромобіль Lucid Motors — Lucid Air Saphhire. Від 0 до 100 км/год він розганяється за 1,95 секунди.
Також варто згадати хорватську компанію Rimac. Розроблений хорватами електроспорткар Nevera — найшвидший серійний електромобіль у світі. Його максимальна швидкість 412 км/год. Час прискорення від 0 до 100 км/год — 1,97 секунди.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
