У довжину електрокар досягає лише 2.5 метра. Це навіть менше, ніж крихітний Smart Fortwo, довжина якого майже 2.7 метра. За європейською класифікацією він потрапляє в категорію транспортних засобів L7 і офіційно вважатиметься квадроциклом.
У конструкції автомобіля лише 57 елементів. Практично всі, за винятком силової установки, шасі, стекол і шин мають друкувати на 3D-принтері. За даними авторів проекту, на «роздруківку» бампера необхідно близько чотирьох годин, даху – п'яти годин, а дверей – восьми годин. Надалі ремонтувати пошкоджені елементи, а також змінювати зовнішність автомобіля можна буде використовуючи бібліотеку нових деталей.
Відповідно до європейських норм безпеки YoYo оснастять подушкою безпеки водія, ABS, а також захистом від перекидання. Кузов електрокара посилять захисними брусами спереду, ззаду і в дверцятах.
Мікрокар укомплектують електромотором потужністю 7.5 кВт і низьковольтною LiFePO4-батареєю ємністю 9.2 кВт⋅год Запас ходу YoYo становитиме 150 км, максимальна швидкість 150 км/год. Батарею мінікара можна заряджати від домашньої мережі або за доплату замінити на нову через сервіс Battery Swapping System.
Старт серійного виробництва мініелектрокара запланований на серпень 2020 року. Першим інвесторам YoYo продадуть за 5999 Євро, інші зможуть придбати автомобіль за 7999 євро.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
