Можно бесконечно спорить о том, какой автомобиль самый лучший. И чем больше участников такого спора – тем меньше шансов прийти к общему мнению. Мы поступили иначе – взяли уже определенный автомобиль и спросили мнение о нем у трех разных типов водителей: любителя путешествовать, отца семейства и девушки, привыкшей к малолитражке.
Максим, ездит на Mitsubishi L200 2016 г.
Я люблю путешествовать, и не только по проторенным туристическим местам и асфальтовым дорогам. Мне нравится поставить точку на карте и задаться целью добраться туда во чтобы то не стало. И протестировать пикап с большим клиренсом и продвинутым полным приводом было конечно же интересно. Особенно, учитывая, что у меня есть опыт езды на дорестайловом L200. Характер этой модели меня всегда устраивал. Удобный салон, крепкий и неприхотливый мотор плюс просто колоссальный потенциал проходимости помогают на машине отправляться в любые передряги. В обновленном L200 это дополнилось еще и новыми «фишками» с выбором режимов бездорожной езды. Особенно понравилось ездить по пескам. Впрочем, даже просто включение полного привода L200 без всяких хитростей позволяем забраться в самые дальние дали: будь то берег реки, склон на горе или лесная поляна с подъездом по глубокой колее. Но, все таки, больше всего в рестайловом Mitsubishi L200 мне нравится его новая внешность. Машина стала агрессивнее, ярче. От былого биодизайна не осталось и следа и теперь машину можно купить, не закрыв глаза на ее внешность, а купить только за нее!
Олег, ездит на Renault Scenic
Когда вожу на машине семью, то сразу всплывает масса нюансов, о которых даже не задумываешься, когда ездишь сам. Все начинается с установки детских кресел. Во-первых, из-за рамной конструкции и огромный дорожный просвет пристегивать на заднем ряде кресла, стоя на земле не так уж просто. Но мне очень помогли подножки, на которые можно стать. Для багажа в салоне отделений не много, ведь постоянно нужно захватить с собой то коляску, то велосипед, то еще что-то. Тут конечно же без кунга на багажгнике не обойтись. В нашем тестовом авто мне его не хватало. Когда на улице холодно то удобно, что система отопления салона начинает быстро подавать теплый воздух, не дожидаясь полного прогрева мотора. Неожиданно хорош звуковой комфорт и плавность хода. Дети отлично убаюкиваются.
Ирина, ездит на Nissan Note
Когда мне предложили поездить на пикапе Mitsubishi L200, то первой реакцией был страх и желание отказаться. Огрооомная машина, совсем не женская по размеру и, кажется, что ездит на ней будет сложно, особенно в городе. Но, не тут-то было. Садиться и выходить из машины, несмотря на то, что она такая высокая, оказалось легко. Благодаря наличию подножки я как по ступенькам заходу и выхожу из-за руля. Ездить по городу на машине с «автоматом» просто, а перестараиваться из ряда в ряд даже легче, чем на привычной малолитражке. Окружающие относятся к машине с уважением и большим «пониманием», когда нужно повернуть срочно. Никто не сигналит, не мигает фарами и удивляются, когда видят за рулем такой громадины девушку. Парковка на таком авто требует чуть больше внимательности, но за счет камеры заднего вида это тоже не такая уж проблема. Разве что на стоянке возле дома машина выделялась как по высоте, так и выглядывала из ряда других авто за счет своей длины. Ехать на дачу оказалось и вовсе сплошным удовольствием! Ни тебе неровностей, не надо переживать, что под колесами не идеальная дорога. Удивительно, но по расходам на езду L200 не отличается от моего Nissan Note 1.6 с автоматом. Расход в городе у обеих машин под 10 литров. Есть конечно в L200 огромный кузов-багажник, который мне не очень-то нужен, да и заоблачные возможности езды по бездорожью мне ни к чему. Но ощущение доминирования на дороге конечно приятное. И если сначала мне не хотелось садиться за руль громадины L200, то после – захотелось поменять свою малютку на что-то посолиднее.

-
Подія 04 травня 2026 20:00Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 роківЦього дня рівно 35 років тому була представлена широкому загалу нова розробка фірми SEAT – модель Toledo. Примітно, що ця машина мала 5-дверний кузов ліфтбек, тобто триоб'ємний, але у якого кришка багажника піднімалася разом із заднім склом. Завдяки цьому машина отримала збільшену ємність багажника від 550 л до 1360 л при складених задніх сидіннях. SEAT Toledo був створений на базі платформи автомобіля Golf Mk2 та мав двигуни, які встановлювалися і на автомобілях Volkswagen. Це були бензинові агрегати робочим об'ємом від 1,6 до 2,0 л та потужністю від 75 до 115 к.с. Надалі їхня лінійка поповнилася 150-сильним дволітровим 16-клапанником і 1,9-літровим турбодизелем в 110 к. с. Цікаво, що останній міг працювати на екологічно чистому паливі – біодизелі. З 2003 року автомобілі SEAT Toledo першого покоління випускалися і в Китаї, фірмою Сhery. Ці машини поставлялися зокрема й в Україну, під назвою Chery Amulet У 1998 році на Паризькому автосалоні було представлено SEAT Toledo другого покоління . Це був вже 4-дверний седан із кузовом нотчбек, причому розроблений відомим ательє ItalDesign. Багажник тут вже був не таким ємним як у попередника: 500 – 800 л. В основі машини лежала платформа вже від Golf Mk IV, на якій були створені такі автомобілі як Skoda Octavia і Volkswagen Bora. Автомобілі SEAT Toledo третьої генерації з'явилися в 2004 році. Вони мали вже 5-дверний кузов на кшталт хетчбек. Наприкінці 2012 року з'явилося четверте покоління машини. І що цікаво, автомобіль знову отримав 5-дверний кузов ліфтбек - все повернулося на круги свої. Слід зазначити, що ці машини були уніфіковані по кузову зі Skoda Rapid. І більше того - вироблялися одному і тому ж на заводі, в чеському місті Млада-Болеслав. Випуск машин припинився в лютому 2019 року, і на цьому історія моделі Toledo закінчилася. [related_post id="58812" strip="1"] -
Ретро 02 травня 2026 17:00Як з'явилися найперші BMW 3-ї серіїЦього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні