Dodge розкрив секрети дизайну Charger та революційного крила R-Wing

Американський бренд Dodge, який входить до складу концерну Stellantis, розкрив подробиці щодо екстер'єру нового покоління Charger. Дизайнери марки зіткнулися з безпрецедентним інженерним викликом – їм необхідно було зберегти класичний, брутальний та «цегляний» силует легендарного американського масл-кара 1968 року, але водночас забезпечити низький коефіцієнт лобового опору.
Головною особливістю нового Charger стало запатентоване переднє антикрило під назвою R-Wing. На відміну від класичних електромобілів, на яких передню панель роблять максимально округлою, Dodge зберіг високу фірмову решітку радіатора. Проте інженери прорізали в її верхній частині наскрізний аеродинамічний тунель. Потік зустрічного повітря тепер проходить крізь ніс машини, підійматися вгору та обтікає капот, збільшуючи притискну силу на передній осі та знижуючи загальний аеродинамічний опір. Це унікальне рішення дозволило зберегти стовідсоткову впізнаваність силуету класичного покоління зразка кінця 1960-х років, але підвищити ефективність.
Спадкоємність поколінь простежується в кожній лінії кузова. Новий Charger отримав «мускулисті» боковини без зайвих виштампувань, масивні задні крила, які формують культовий силует пляшки Coca-Cola, та суцільну світлодіодну смугу ліхтарів на кормі, названу «Fratzog» — на честь історичного трикутного логотипа Dodge 1960-70-х років. Ба більше, попри наявність великих колісних арок і широкої колії, загальні пропорції кузова (довгий капот та зміщена назад кабіна) повністю копіюють канони золотої ери американських купе, доводячи, що перехід на електротягу не зобов'язаний перетворювати автомобіль на безлику обтічну капсулу.
Довідка «АЦ»
Поява крила R-Wing на новому Dodge Charger — це нагадування про легендарний гоночний болід Dodge Charger Daytona 1969 року. Тоді, щоб перемогти у чемпіонаті NASCAR, інженери встановили на звичайне купе масивний обтічник довжиною майже пів метра та гігантське двометрове заднє антикрило на стійках.

Той автомобіль став першим в історії NASCAR, який офіційно подолав бар'єр швидкості у 200 миль/год (322 км/год).