Ни для кого не секрет, что Nissan Leaf - настоящий мировой бестселлер среди электромобилей. Однако, японский автопроизводитель, на ура продающий эту машину во всех странах мира, не почивает на лаврах, а постоянно работает над ее усовершенствованием. И, кажется, добился в этом процессе изрядного прогресса.
Поговаривают, что показанный в Лас-Вегасе на CES-2019 Nissan Leaf e-plus, произвел настоящий фурор, затмив собой иных производителей. Так что же в нем такого особенного?
Емкость батареи и запас хода Nissan Leaf e-plus
Ну, разумеется, первое, что обсуждали - его батарея. С увеличением емкости на целых 55%, на 50% по сравнению с предыдущим Лифом выросла и его «дальнобойность». Теперь она по американской сертификации EPA заявлена, как 383 км, что довольно внушительно для городского электрокара.
Известно, что уже в январе электрокар появится в продаже в Японии, в США – весной, а в Европе – ближе к концу года. Так что нам недолго осталось ждать, когда пользователи смогут озвучить реальный запас хода «электрички». Часто электромобили демонстрируют немного бОльшие способности, нежели заявляются американским Агентством EPA.
Так, к примеру, у 40-киловаттного Nissan Leaf пробег по EPA составляет 243 км, тогда как владельцы электромобиля сообщают о реальном запасе хода в 265-282 км. Если такая тенденция сохранится и у Nissan Leaf e-plus, вполне вероятно, его реальная «дальнобойность» сможет составить порядка 420 км.
Больше силы мотора
Впрочем, Nissan не ограничился лишь заменой батарейного блока, а постарался оснастить машину и увеличенной моторной силой. Теперь под капотом Nissan Leaf e-plus бьется сразу
214 лошадей (160 кВт) с крутящим моментом 340 Нм. Для сравнения, у 40-киловаттного Лифа двигатель имеет мощность 150 л. с. (110 кВт) с 320 Нм крутящего момента. Так что обещано - электрокар сможет разгоняться до сотки не более, чем за 6 секунд.
Аккумулятор Nissan Leaf e-plus
Кто производит
С долгожданным объявлением о выпуске Nissan Leaf e-plus, оснащенным 62 кВт*ч батареей, у многих вырвался вздох облегчения. Дело в том, что о создании такого аккумулятора впервые стало известно около 3-х лет назад. Тогда известие о появлении этой батареи многих воодушевило, но очень быстро надежды «увяли» - производитель будто забыл о ней, перестав упоминать.
Оказалось, Nissan вел переговоры с китайцами о продаже компании-производителя батарей - Automotive Energy Supply Corporation (AESC). Однако, сейчас уже известно, что данная сделка не состоялась, и Nissan по-прежнему владеет AESC, производящей 40 и 62-киловаттные батареи на заводе в Смирне, штат Теннесси.
Вес и размеры
Изначально кажется, что более емкая батарея должна иметь и гораздо бОльшие размеры. Однако, используя новые технологии, производителю батарей удалось ее сделать компактной, оставив практически те же габариты, что и у 40-киловаттной. Да, эта батарея теперь тяжелей, но технология лазерной сварки позволила очень компактно «упаковать» ячейки – теперь их 288 против 192 в батарее на 40 кВт*ч.
Использование иных элементов – никель-марганцево-кобальтового катода, графитового анода и обновленного по составу электролита сделало аккумулятор более стабильным. Производитель заверяет, что срок службы батареи и ее способность работать при высоких температурах подтверждается 8-летней (или 161 000 км) гарантией.
Быстрая зарядка
Чем больше емкость батареи, тем больше требований к зарядке. Известно, что Nissan Leaf e-plus оборудован все той же системой ускоренной зарядки, но ее выходная мощность увеличилась с 50 кВт до 70 кВт (пиковая мощность 100 кВт).
Обещано, что батарея электрокара сможет пополнять свой 80% заряд за тоже время, что и 40-киловаттный аккумулятор.
Автопилот 2-го уровня и системы помощи водителю
Это второй Лиф, снабженный функцией автопилота. Первым была 40-киловаттная модель, но у нее автопилот Pro-Pilot Assist (как доп. опция) был первого уровня. А вот у Nissan Leaf e-plus автономность вышла на следующий уровень, второй, сравнявшись по способностям с такими авто, как Tesla Model S, Mercedes E-Class и BMW X3.
При таком уровне беспилотности автоматика электрокара способна сама контролировать машину, удерживая полосу движения, совершая ускорение, рулевое управление и экстренное торможение. Автомобиль также оснащен камерой кругового обзора и системой мониторинга слепых зон.
Интерьер Nissan Leaf e-plus
В отличие от внешнего дизайна, который ни на йоту не изменился, интерьер «дальнобойного» Лифа чуть «подмарафетили».
Так, теперь центральную консоль украшает мультимедийка с 8-дюймовым дисплеем, обновленным интерфейсом и более удобной интеграцией со смартфоном.
Статті по темі
-
Подія 04 травня 2026 20:00Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 роківЦього дня рівно 35 років тому була представлена широкому загалу нова розробка фірми SEAT – модель Toledo. Примітно, що ця машина мала 5-дверний кузов ліфтбек, тобто триоб'ємний, але у якого кришка багажника піднімалася разом із заднім склом. Завдяки цьому машина отримала збільшену ємність багажника від 550 л до 1360 л при складених задніх сидіннях. SEAT Toledo був створений на базі платформи автомобіля Golf Mk2 та мав двигуни, які встановлювалися і на автомобілях Volkswagen. Це були бензинові агрегати робочим об'ємом від 1,6 до 2,0 л та потужністю від 75 до 115 к.с. Надалі їхня лінійка поповнилася 150-сильним дволітровим 16-клапанником і 1,9-літровим турбодизелем в 110 к. с. Цікаво, що останній міг працювати на екологічно чистому паливі – біодизелі. З 2003 року автомобілі SEAT Toledo першого покоління випускалися і в Китаї, фірмою Сhery. Ці машини поставлялися зокрема й в Україну, під назвою Chery Amulet У 1998 році на Паризькому автосалоні було представлено SEAT Toledo другого покоління . Це був вже 4-дверний седан із кузовом нотчбек, причому розроблений відомим ательє ItalDesign. Багажник тут вже був не таким ємним як у попередника: 500 – 800 л. В основі машини лежала платформа вже від Golf Mk IV, на якій були створені такі автомобілі як Skoda Octavia і Volkswagen Bora. Автомобілі SEAT Toledo третьої генерації з'явилися в 2004 році. Вони мали вже 5-дверний кузов на кшталт хетчбек. Наприкінці 2012 року з'явилося четверте покоління машини. І що цікаво, автомобіль знову отримав 5-дверний кузов ліфтбек - все повернулося на круги свої. Слід зазначити, що ці машини були уніфіковані по кузову зі Skoda Rapid. І більше того - вироблялися одному і тому ж на заводі, в чеському місті Млада-Болеслав. Випуск машин припинився в лютому 2019 року, і на цьому історія моделі Toledo закінчилася. [related_post id="58812" strip="1"] -
Ретро 02 травня 2026 17:00Як з'явилися найперші BMW 3-ї серіїЦього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора -
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
