Відповідно до сучасних паливних стандартів, миючі присадки є обов'язковим компонентом будь-якого пального. Однак багато хто вважає, що застосування таких засобів може нашкодити двигуну або паливній системі. Так склалося, що використання присадок з їх появи обросло великою кількістю міфів. Саме один із них ми вирішили сьогодні розвінчати. Однією із найпопулярніших чуток, що стосуються очисних присадок, є забруднення форсунок. Нібито додана в пальне присадка "підніме" бруд із дна бака, який згодом потрапить у паливну систему і заб'є форсунки. "Це не правда! Миючі присадки не можуть підняти багнюку з бака. Вони призначені здебільшого для очищення інжекторів, відповідно вони працюють тільки у певному діапазоні температур, близьких до робочої температури двигуна. Миючі речовини у складі присадок просто не активні в баку, температура всередині якого коливається від -40ºC до + 40 º C. Розчинників, які можуть якось вплинути на можливий осад у баку, у миючих присадках просто немає", - кажуть експерти з Liqui Moly. Зрештою, бруд із бака, навіть якщо він там є, у двигун потрапити фізично не може. Цьому перешкоджає складна багаторівнева система фільтрації. І знову ж таки, не дарма наявність очисних присадок було додано до стандарту виробництва автомобільного пального. Інша річ, що хтось сумнівається в його якості - поліпшити його миючі та захисні властивості можна за допомогою таких присадок.
Міф про шкоду таких присадок не єдиний. Разом з ним можна також зустріти такі перли, як "замість омивача можна використовувати воду з рідким милом" і "масло в машині потрібно міняти раз в 15 000 км" - до чого це призводить, можете подивитися за цим посиланням.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
