Цього дня, 3 березня 1980 року, на Женевському автосалоні дебютувала найвідоміша модель Audi. Свого часу вона перевернула усталені уявлення про повний привод і межі керованості, влаштувала революцію в автоспорті та створила Audi імідж виробника високотехнологічних автомобілів.
Ідея повного приводу у компанії Audi народилася випадково. У грудні 1976 року рутинну тестову роботу над передньопривідними сімействами 80, 100 і 200 перервала поява новенького - бундесверівського позашляховика Iltis. Непоказний і суто утилітарний, створений на базі тієї ж «вісімдесятки», зі слабеньким 75-сильним мотором від VW Passat, в умовах лапландського Заполяр'я він виявився куди спритнішим навіть за флагманську 200 Turbo. Причому не лише на зимниках, а й на чудово почищених трасах південної Фінляндії. Вражений шеф відділу випробувань шасі Йорг Безігер буквально "заразив" ідеєю 4х4 свого шефа, голову КБ "кілець" Фердинанда Піха.
Краще гір…
...можуть бути лише А1, як назвав цей проект Піх. У січні 1978 року була готова пара прототипів А1: 160-сильний «турбо» від 200-ї серії, шасі та кузов 80-й плюс трансмісія Iltis із зміненою конструкцією «роздатки». На влаштованих для босів VW покатушках обидва «повнопривідники» граючись гасали австрійськими Альпами на… літній гумі. І на заздрість шиповано-передньопривідного «супроводу», в гордій самоті піднялися на зледеніле сідло найкрутішого (23 градуси) в тих місцях перевалу Тіррачер Хох.І боси з Вольфсбурга, які спочатку іронізували над «GT для сільської місцевості», стали підганяти Піха із постановкою на конвеєр проекту А1. Тоді ж для нього запропонували куди колоритнішу назву – quattro (з італ. – «чотири»), що підкреслює головну гідність моделі – привід на всі колеса. Але хто запропонував і чому німці вирішили залишити заголовну літеру малої, достеменно невідомо.
Боязнь новизни
На той час в ідеї повного приводу не було нічого нового. Причому не тому, що підключається, а постійного, з трьома диференціалами: досить згадати гоночні Spyker 4WD (1902) і Bugatti Tipo 53 (1932). Але на легковиках через технічні та маркетингові проблеми така схема не прижилася. Одні виробники побоювалися того, що ринок може виявитися не готовим до таких авто. Інші були не в змозі освоїти випуск вузлів трансмісії найвищої якості. Треті рятували перед мінусами 4х4: дорожнечею, складністю, громіздкістю, підвищеним шумом, вагою та витратою пального. Четвертих відлякали невдачі першопрохідників: Jensen FF (1966), Subaru Leone SW 4WD (1972), AMC Eagle (1979), так і не зуміли завоювати серця покупців.Повний уперед!
Хоча головні переваги quattro були приховані під кузовними панелями, він безперечно став шоу-стопером Женевського автосалону 1980 року. Низький витягнутий силует, гранований кузов, розвинені спойлери, опуклі крила.А чого коштував двигун! Рядна 2,1-літрова «п'ятірка» з 10-клапанною головкою та нагнітачем ККК-К27 з проміжним охолодженням наддувного повітря видавала значні 200 к. с., розганяючи 1,5-тонне купе до сотні за 7,1 с! Ау, Porsche 911 та Ferrari Mondial, де ви?
Втім, навіть такий двигун губився на тлі власне трансмісії. Модель quattro стала першим легковиком зі схемою 4х4, що тоді зустрічалася тільки на позашляховиках і вантажівках. Причому у тих повний привід був «жорстким», тобто підключався на час «борсання» на бездоріжжі, Піх же вибрав куди більш витончену схему, що відмінно підходила для передньопривідного компонування Audi. Поздовжньо розташований мотор торцем КПП прямо вказував на задній міст - залишилося вбудувати в корпус трансмісії міжосьовий диференціал. Але для приводу на передні колеса німці не стали городити традиційний для повнопривідних город з окремою «роздаткою». Вони зробили вторинний вал коробки порожнім і крізь нього пропустили приводний вал передніх коліс. Все геніальне...
І знову Альпи
Преса була в захваті від quattro, навперебій розхвалюючи його курсову стійкість та феноменальну прохідність.Тим часом покупці зустріли новинку стримано. Не допоміг навіть найефективніший трюк, коли quattro піднявся лижним трампліном! Кільцям просто не повірили: ще кілька років йшли дебати про те, чи не тягли купе на лебідці. Довелося 1982-го повторити підйом. Втім, це було вже не потрібно - «четвірка» до того моменту, незважаючи на величезну ціну в 50 тисяч марок («звичайний» Сoupe тягнув на 18 тисяч), тобто дорожче Jaguar XJS і Mercedes SL, набула такої популярності, що «витягла» продажі навіть моноприводних родичів, а Audi кинулася створювати модифікації 4х4 для 80-ї (1982 р.), 100-ї та 200-ї (1984 р.) серій.
S1
1981 року «четвірка» проявила себе на ралі. Дебютант виграв першу ж гонку, австрійський етап першості Європи, а три наступні домінував у Чемпіонаті світу.У середині 80-х цивільна версія "четвірки" фактично стала заручницею своєї спортивної "сестри". Втягнувшись "у гонку озброєнь", Audi практично заморозила роботи над серійним quattro. За свою досить тривалу кар'єру автомобіль лише одного разу, 1984-го, був серйозно модернізований. І то для спорту, для якого була також створена модель Sport quattro, з укороченою на 300 мм за рахунок задніх сидінь базою, кузовом з легких сплавів і кевлару (!). Якщо в базовій версії (62 тисяч марок) з турбіною низького тиску вона видавала 220 к. с., то в рекомендованій, з «високою» (95 тисяч марок) – 306 к. с., а ралійної специфікації S1 (147 тисяч) з подвійним турбонаддувом рекордні для ралі 550 к. с.
У салоні зникли ручки примусового блокування "центру" а-ля "Нива" - з'явився механічний диференціал Torsen. Ця назва походить від англійських слів torque sensing і відображає здатність цього суто механічного пристрою миттєво і плавно збільшувати ступінь свого блокування у відповідь на зміну крутного моменту на вихідних валах.
Перемістивши радіатори і генератор у корму, компонувальники досягли майже фантастичного для передньомоторного авто з важким Turbo R5 розважування 52:48. До речі, звідси і стиль Sport quattro, який не тільки різко контрастує з дизайном всіх інших Audi, намальованих Джорджетто Джуджаро, а й взагалі порушує всі уявлення про оптимальні пропорції автомобіля. Найбільш зухвалий аерокіт був хіба що у S1: гіпертрофовані крила для кращої вентиляції гальм, величезні антикрило і спойлер, що допомагали реалізувати божевільну міць і направляли частину повітряних потоків до систем охолодження. Але гра коштувала свічок: Sport quattro і S1, кожен на своїх фронтах, дозволили по-новому поглянути на швидкість поза сухими рівними дорогами.
S2
Але час S1 безповоротно йшов. До 1985 року Citroеn, Ford, Lancia, MG, Peugeot обзавелися власними повнопривідними гоночними моделями, причому з середньомоторним компонуванням. "Еска" ж, що успадкувала масу "серійних" недоліків - надмірна вага і неоптимальну для ралі передньомоторне компонування, здобула лише одну перемогу в ралі. Втім, дуже скоро, наприкінці 1986 року, ФІА прикрила саму групу Б.Ціна перемоги
Насправді через високу ціну та обмежений тираж quattro швидко перейшов у розряд раритетів. Загалом у різних виконаннях до 1991 року було випущено 11 452 «четвірки». Зате поява цієї машини спровокувала справжній повнопривідний бум: версіями 4х4 обзавелися від малого (Subaru Vivio) до великого (Mercedes S500).Проте і сьогодні «кільця» – один із лідерів з випуску повнопривідної техніки.
 |
Audi |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Новинка 15 липня 2026 20:00Toyota оновила крос-седан Crown CrossoverЯпонський автогігант Toyota опублікував перші офіційні зображення оновленого крос-седана Crown Crossover. Повноцінний дебют новинки заплановано на середину вересня поточного року, проте ключові зміни в дизайні та технічній начинці розсекречено вже зараз. Головним лейтмотивом модернізації стало виправлення спірних стилістичних рішень, що викликали хвилю критики з боку автомобільної спільноти.Новий погляд на двоколірний кузов та доопрацювання салону Чотири роки тому поява піднятого фастбека з незвичним фарбуванням розділила фанатів марки на два табори. Основні претензії стосувалися оформлення корми, яка через надлишок чорного глянцю виглядала чужорідно. У межах рестайлінгу Toyota повністю переглянула цю концепцію. Тепер уся верхня частина машини, включаючи стійки, дах, капот та дзеркала, фарбується в чорний колір. Задня ж частина кузова відтепер фарбується в основний колір автомобіля, а нижній пластиковий захист по периметру кузова змінив текстурний незабарвлений пластик на благородний чорний глянець Piano Black. В інтер'єрі глобальних змін не відбулося, проте японці істотно переглянули списки базового оснащення. Зимовий пакет (Cold Weather Pack) та підрульові пелюстки перемикання передач тепер включені у стандартне виконання для всіх версій крос-седана. Дорогі комплектації Z та RS за замовчуванням отримали систему цифрового ключа зі смартфона. При цьому зі списку доступних опцій виробник повністю прибрав цифрове дзеркало заднього виду та тимчасове запасне колесо.Технічна частина початкових версій Crown Crossover пережила зміну поколінь. Модель переходить на гібридну систему п'ятої генерації. В основі силової установки лежить колишній 2,5-літровий атмосферний двигун, але тепер він працює в парі з продуктивнішим електромотором, що додав додаткові 16 к.с.. Сумарна віддача системи зросла до 236 к.с. (плюс 5 к.с. до попередника). Нове калібрування дозволяє кросоверу довше пересуватися виключно на електричній тязі. Флагманська модифікація Crown Crossover RS із системою Dual Boost залишилася без змін. Вона, як і раніше, поєднує в собі 2,4-літровый бензиновий турбомотор та два електродвигуни сумарною потужністю 344 к.с..Ціни на оновлене сімейство для внутрішнього ринку Японії будуть оголошені у вересні, актуальна лінійка зараз оцінюється в діапазоні від 31 800 до 41 300 доларів. Згодом аналогічні стилістичні та технічні апдейти мають отримати й інші представники сімейства Crown — кросовер Sport та класичний седан.Довідка «АЦ»Сімейство Toyota Crown є найстарішою та однією з найповажніших лінійок в історії японської марки, що випускається з 1955 року. Протягом п'ятнадцяти поколінь Crown залишався виключно преміальним класичним седаном із заднім приводом для консервативної публіки та чиновників. Радикальний перезапуск бренду відбувся у 2022 році, коли шістнадцята генерація Crown перетворилася на цілу екосистему з чотирьох різних кузовів на передньоприводній платформі TNGA-K. Крос-седан став першопрохідцем нової глобальної стратегії, яка орієнтована на експорт, включаючи ринок США, де ім'я Crown не з'являлося з 1972 года. -
Новинка 15 липня 2026 19:00Найдешевший електромобіль Suzuki приїде до ЄвропиЯпонська компанія Suzuki планує вийти у новий для себе сегмент надкомпактних та доступних електромобілів на європейському ринку. Серійна версія торішнього концепт-кара Vision e-Sky вийде за межі Японії та з'явиться на дорогах Старого Світу та Великої Британії навесні 2027 року. Модель покликана скласти пряму конкуренцію європейським сітікарам нової хвилі. Новинка виявиться помітно меншою за хетчбек Suzuki Swift, довжина якого становить 3860 мм. Розміри серійного електромобіля суворо відповідатимуть японським стандартам кей-карів: довжина кузова становитиме лише 3395 мм. Очікується, що конвеєрний варіант практично повністю збереже дизайн концепту, за винятком стандартних дзеркал заднього виду, традиційних дверних ручок та злегка зміненої пластики бамперів. Керівник британського підрозділу Suzuki Девід Кітлі зазначив, що цей сітікар А-класу має життєво важливе значення для бренду та відкриває перед маркою абсолютно нові ринкові перспективи. Офіційні технічні параметри єдиного електродвигуна та ємність батареї наразі тримаються в секреті. Проте для концепту Vision e-Sky був заявлений скромний, але цілком достатній для міста запас ходу – понад 270 км на одному заряді. Для порівняння, його потенційні конкуренти демонструють схожі цифри: Renault Twingo E-Tech проїжджає до 263 км за циклом WLTP, а японський співвітчизник Honda Super-N – близько 206 км.Головним козирем новинки стане її вартість. На європейському ринку ціна електрокара утримається на позначці до 23 000 євро, що ставить його в один ряд із електричним Twingo. При цьому Suzuki доведеться конкурувати й зі ще бюджетнішими гравцями, такими як оновлений Dacia Spring вартістю від 18 800 євро та майбутній серійний хетчбек на базі концепту VW ID.Every1, який орієнтований на цінник у 20 000 євро.Довідка «АЦ»Японський сегмент кей-карів (машин завдовжки до 3,4 м та потужністю до 64 к.с.) від самого початку створювався як суто внутрішній продукт із податковими пільгами для перенаселених міст Японії, де Suzuki історично утримує лідерство разом із Daihatsu. Експорт кей-карів до Європи – явище рідкісне, проте комерційний успіх електричного сітікара Dacia Spring (Renault City K-ZE) довів європейським автовиробникам, що покупцям у мегаполісах необхідні ультракомпактні та дешеві електричні машини, навіть якщо їхній запас ходу ледь перевищує 200 км.
