Загадочный Porsche 911 из нержавеющей стали

30 березня 2019, 14:00
Загадочный Porsche 911 из нержавеющей стали

Поскольку стоимость ранних Porsche 911 продолжает стремительно расти, коллекционеры придают все большее значение их происхождению. Экземпляры с документами и совпадающими номерами оцениваются дороже, чем те, у которых мрачное прошлое. Не удивительно, что историки идут на все, чтобы проследить судьбу каждого автомобиля, который появится в продаже. И все же, один из самых необычных 911-х, экспериментальная модель 1967 года с кузовом из нержавеющей стали, продолжает оставаться загадкой – как будто этого Porsche никогда не существовало...

Porsche 911S

Этот уникальный дорожный экземпляр Porsche 911 с 1974 года находится в огромной коллекции автомобилей Немецкого музея в Мюнхене. Казалось бы, зная немецкую педантичность, пролить свет на его прошлое должно быть задачей простой и легкой, верно? Приятно поболтать с кем-нибудь в архивном отделе Porsche, пройтись по бумажному маршруту, выучить по пути несколько немецких слов и секреты автомобиля раскрыты. Но не тут-то было...

Месяцы исследований ни на шаг не приблизили к раскрытию загадки, хотя и позволили отделить ключевые факты от вымыслов.

Единственная информация, которую Porsche хранит в своих архивах о 911S из нержавеющей стали, – это отсканированная страница книги Porsche Specials 1986 года, написанной Лотаром Бошеном и Юргеном Батом. В статье отмечается, что 911S дебютировал под софитами Франкфуртcкого автошоу в 1967 году, прежде чем начать 7-летнее дорожное испытание протяженностью 150 тысяч км с Хайнцем Тодтманном за рулем. Тодтманн в то время был руководителем организации под названием Informationsstelle Edelstahl Rostfrei (ISER), занимающейся всеми вопросами в области производства и использования нержавеющей стали. Кстати, она до сих пор существует и находится в Дюссельдорфе. Однако, в компании Porsche не имеют никакой информации о том, кто заказал и изготовил этот автомобиль.

Существует предположение, что кузов изготовила немецкая фирма Blanco, специализирующаяся на производстве кухонных смесителей и раковин, но историки оспаривают этот факт. О существовании этого загадочного купе в компании Blanco не только ничего не знают, но даже не проявляют никакой заинтересованности в поиске информации.

Наиболее многообещающей зацепкой в этой истории стала информация от доктора Лукаса Брайтвизера, куратора Немецкого музея. Покопавшись в архивах музея, он обнаружил, что впервые машина была зарегистрирована на вышеупомянутую ISER. Удивительно, что и в ISER никто не может объяснить, какое отношение она имеет к загадочному 911S. Однако тот факт, что автомобиль указан в оригинальном документе, убедительно свидетельствует о том, заказчиком был сотрудник ISER. В документах также указан производитель – Porsche, но это совсем не означает, что автомобиль изготовлен в Цуффенхаузене.

Итак, что же удалось узнать? Кузовные панели автомобиля выполнены из холоднокатаной стали. Детали изготовлены как с помощью штампов, так и вручную. Кузов неокрашенный, напоминает более поздний DeLorean DMC-12, но в остальном выглядит точно так же, как обычный Porsche 911S. В начале 1972 года Тодтманн рассказал журналу ADAC Motorwelt, что он проехал на автомобиле почти 100 тысяч км и при этом на кузове не было ни следа ржавчины. Везде, куда бы он не приезжал, люди провожали машину взглядами, и однажды его даже остановил полицейский, чтобы просто поближе рассмотреть необычный Porsche.

slider_image_221280
slider_image_221281
slider_image_221282
slider_image_221283
slider_image_221284
slider_image_221285
slider_image_221286

Тодтманн был полностью удовлетворен 911S, который превзошел все ожидания. Motorwelt написал о машине без ржавчины, преодолевшей 100 тысяч км, с почти суеверным страхом, что свидетельствует о том, как быстро машины той эпохи покрывались ржавчиной. Но несмотря на обнадеживающие результаты тестов, массовое производство автомобилей из нержавеющей стали было нецелесообразно из-за высокой себестоимости. По словам Тодтманна, этот 911S обошелся примерно вдвое дороже обычного автомобиля. Из всего этого следует, что автомобиль был построен в исследовательских целях, как ходовой прототип для испытаний в реальных дорожных условиях.

Если не считать кузова, это Porsche 911S практически ничем не отличается от серийного аналога. Он оснащен 2,0-литровым шестицилиндровым 160-сильным двигателем с воздушным охлаждением. Купе весит 1030 кг, что на 50 кг легче серийной модели.

Еще одна интересная информация, найденная в книге Бошена и Барта, что автомобиль, выставленный в Немецком музее, является одним из трех экземпляров с кузовом из нержавеющей стали. И хотя в журнале Motorwelt написано, что 911S Тодтманна является уникальным, это вовсе не значит, что два других авто не могли быть построены в 1968 году или позже.

Porsche 911S

Их судьба – при условии, что они существовали – остается неизвестной. Поэтому внимательно смотрите, не мелькнет ли где блестящий 911-й, когда в следующий раз окажетесь в немецкой глубинке.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 років
    Подія 04 травня 2026 20:00
    Першому німецько-іспанському автомобілю виповнилося 35 років
    Цього дня рівно 35 років тому була представлена широкому загалу нова розробка фірми SEAT – модель Toledo. Примітно, що ця машина мала 5-дверний кузов ліфтбек, тобто триоб'ємний, але у якого кришка багажника піднімалася разом із заднім склом. Завдяки цьому машина отримала збільшену ємність багажника від 550 л до 1360 л при складених задніх сидіннях. SEAT Toledo був створений на базі платформи автомобіля Golf Mk2 та мав двигуни, які встановлювалися і на автомобілях Volkswagen. Це були бензинові агрегати робочим об'ємом від 1,6 до 2,0 л та потужністю від 75 до 115 к.с. Надалі їхня лінійка поповнилася 150-сильним дволітровим 16-клапанником і 1,9-літровим турбодизелем в 110 к. с. Цікаво, що останній міг працювати на екологічно чистому паливі – біодизелі. З 2003 року автомобілі SEAT Toledo першого покоління випускалися і в Китаї, фірмою Сhery. Ці машини поставлялися зокрема й в Україну, під назвою Chery Amulet  У 1998 році на Паризькому автосалоні було представлено SEAT Toledo другого покоління . Це був вже 4-дверний седан із кузовом нотчбек, причому розроблений відомим ательє ItalDesign. Багажник тут вже був не таким ємним як у попередника: 500 – 800 л. В основі машини лежала платформа вже від Golf Mk IV, на якій були створені такі автомобілі як Skoda Octavia і Volkswagen Bora. Автомобілі SEAT Toledo третьої генерації з'явилися в 2004 році. Вони мали вже 5-дверний кузов на кшталт хетчбек. Наприкінці 2012 року з'явилося четверте покоління машини. І що цікаво, автомобіль знову отримав 5-дверний кузов ліфтбек - все повернулося на круги свої. Слід зазначити, що ці машини були уніфіковані по кузову зі Skoda Rapid. І більше того - вироблялися одному і тому ж на заводі, в чеському місті Млада-Болеслав. Випуск машин припинився в лютому 2019 року, і на цьому історія моделі Toledo закінчилася. [related_post id="58812" strip="1"]
  • Як з'явилися найперші BMW 3-ї серії
    Ретро 02 травня 2026 17:00
    Як з'явилися найперші BMW 3-ї серії
    Цього дня рівно 51 рік тому на підприємстві відомої фірми BMW у Мюнхені стартувало виробництво автомобілів BMW 3-ї серії у кузові Е21 У програму 1975 року входили чотири моделі цієї серії. Їхні цифрові індекси відповідали літражу двигуна. Три з них – 316, 318 та 320 мали карбюраторні мотори потужністю відповідно 90, 98 та 109 к. с. Машини могли розганятися до швидкості 161, 166 та 173 км/год.А ось у дволітрової "старшої сестри" - BMW 320i, де додатковий індекс позначав Injection, було встановлено впорскувальний мотор. Він видавав на гора 125 к. с. Цікаво, що йому на зміну в 1977 році прийшов інший двигун - того ж обсягу, але вже не чотири-, а  шестициліндровий. І він, хоч і був карбюраторним, мав майже ту ж потужність – 123 к. с. А «максималка», суто символічно, була навіть трохи більше – 183 замість 182 км/год. Найпотужніша в сімействі стандартних "трійок" - машина 323i з'явилася в 1980 році. Її упорскова «шістка» розвивала 143 к. с., а швидкість досягала 192 км/год.З тюнинг-пакетом Taifun, на вулицях Киева, 2002 р. Фото автора
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз