Світові автовиробники активно переходять на випуск електромобілів, відмовляючись від машин із ДВС. Вже до кінця цього десятиліття в лінійках багатьох компаній будуть виключно «зелені» моделі. Але в Toyota впевнені, що масова електрифікація призведе до нових проблем.
Зокрема головний науковий співробітник автовиробника Джилл Пратт заявив, що повний перехід на випуск автомобілів з батарейним живленням призведе до виснаження земельних ресурсів. А саме літію та інших рідкісних мінералів, що використовуються в акумуляторах електрокарів. На його думку, запасів не вистачить, щоб випустити достатню кількість електромобілів зі значним запасом ходу. При цьому доступних ресурсів вистачить для десятків мільйонів гібридів.
Пратт зазначив, що машини з гібридними, водневими та іншими екологічно чистими установками стануть чудовою альтернативою електрокарам. Літію в їх батареях використовується в рази менше, а шкоду екології вони завдають не значну. Це легко простежити на простому прикладі.
Так, 100 автомобілів з ДВЗ у середньому виділяють 250 грам СО2 на кілометр шляху. Якщо припустити, що запаси літію обмежені і його буде достатньо лише для виробництва 100 кіловат-годин, тобто однієї далекобійної батареї, то вийде, що на дорозі буде один електрокар та 99 паливних машин. Це дасть зниження викидів СО2 до 248,5 г/км. Якщо ж цей літій розподілити між гібридами, його вистачить на 90 машин. Тобто залишиться лише 10 авто з ДВС. Таке співвідношення спричинить зниження середніх викидів до 205 г/км. І це дуже суттєво. Чи дослухаються інші виробники до думки фахівців Toyota, покаже час.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
