В останні кілька років українські автомобілісти почали активно наслідувати світову тенденцію і пересідати на електрокари. Однак, на відміну від розвинених європейських країн і США, в Україні ситуація із зарядними станціями для електромобілів не дуже хороша. Якщо у великих містах проблем з ними немає, то на периферії і трасах станції просто відсутні. Щоб вплинути на цю ситуацію, Міністерство інфраструктури України ініціювало внесення низки змін до державних будівельних норм (ДБН).
За словами глави Мінінфраструктури Владислава Криклія, йдеться про те, щоб внести коригування в ДБН б.2.2-12: 2019 «планування і забудова територій» в частині розміщення електрозаправок на дорогах. Ці поправки дадуть змогу проектувати зарядні станції на всіх автошляхах країни незалежно від їх типу. Зараз же, згідно з нормами, станції можна будувати тільки в населених пунктах і на дорогах державного значення. Однак це обмежує можливість пересування на такому виді транспорту країною.
Крім того, в чинних нормах немає чіткої вказівки щодо кількості зарядних станцій на автодорогах, що також неприпустимо, наголосив Криклій. Єдиною цифрою, яка фігурує в ДБН, є норма електрозарядок на парковках. Зокрема, кількість місць на стоянках для паркування електрокарів, обладнаних зарядками, має бути не меншою за 5% від усієї кількості паркомісць.
«За даними МВС, за перше півріччя 2020 року в Україні зареєстровано 3384 електромобілі, що на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тому потрібно дивитися на перспективу і впроваджувати ті сучасні рішення в інфраструктурі, які будуть зручними і комфортними для населення країни. Якщо ми хочемо рухатися в майбутнє, електротранспорт і електрозарядки мають бути такою ж невід'ємною частиною нашого життя, як магазини і звичайні АЗС», — підсумував глава Міністерства.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
