Зимові шини: навіщо вони потрібні?

24 грудня 2024, 13:04
Зимові шини: навіщо вони потрібні?

Коли відчувається прохолодний подих пізньої осені, перед автовласниками постає питання заміни літньої гуми на зимову. На жаль, не всі це розуміють та відкладають “перевзування” на потім, тим самим наражаючи на небезпеку і водіїв, і пішоходів. Адже при зниженні температури літні покришки дубіють, що негативно впливає на керованість авто. А якщо ще дорога вкрита тонкою кіркою льоду, то ймовірність того, що машина втратить керування, дуже висока. Щоб зрозуміти, коли настає час перевзувати авто, потрібно знати різницю між тим які є зимові легковантажні шини 225 70 R15C і літні.

Різниця між зимовою шиною і літньою

Зимові покришки, або шини для снігу - це шини, які спеціально розробляються та випускаються для комфортного і безпечного руху за середньодобовою температурою повітря нижче 7°С. На сухому, мокрому, вкритому снігом чи льодом дорожньому покритті, вони зберігають всі свої дорожні якості, забезпечуючи надійне з’єднання з дорогою.

Які основні характеристики притаманні якісній зимовій шині?

  1. Поверхня протектора зимової шини вкрита значною кількістю спеціальних глибоких канавок, які називають ламелі.
  2. Сам протектор зимової шини вище за літній, що гарантує максимальну гнучкість на слизькій поверхні;
  3. Хімічний склад зимової гуми розроблений таким чином, щоб зберегти м’якість навіть за морозною погодою. Цим відрізняється від літніх;
  4. Багато автовласників впевнені, що купуючи комплект всесезонної гуми, вони можуть використовувати її цілий рік. Проте на практиці, такі шини не підходять для регіонів, де спостерігаються холодні зими. Зважаючи на українські погодні умови, виробники кажуть, що найкраще перевзуватись на зимові шини наприкінці жовтня або вже на початку листопада.

Які бувають зимові шини?

Щоб придбати правильний зимовий комплект гуми, треба розуміти, які особливості має кожен вид автошин. Зимові покришки, залежно від конструкції, бувають:
  • шиповані - протектор має металеві шипи, завдяки яким здійснюється краще зчеплення зі слизькою дорогою, а також шипи забезпечують надійне гальмування;
  • фрикційна - зчеплення завдяки значній кількості ламелей.
Своєю чергою фрикційні шини поділяються на два підвиди:
  • Європейського типу - використовуються в регіонах з м’якими зимами, коли дороги вкриті так званою сніговою кашею. Їх також можна використовувати, якщо переміщатися по чистому асфальтовому покритті в межах міста;
  • Скандинавського типу - призначені для експлуатації в умовах наднизьких температур та сильної засніженості. Якщо взути авто у таку гуму, то можна впевнено почувати себе під час руху великими заметами навіть у найлютіші морози.
Тому вибір зимових шин варто робити, враховуючи погодні умови вашого регіону. Але пам'ятайте, що не можна затягувати у цьому питанні, щоб не наражати на небезпеку себе та навколишніх. А обрати комплект якісних зимових шин можна в інтернет-магазині Roadcor.

Читати наступну статтю
Статті по темі
  • Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    Ретро 12 квітня 2026 17:00
    Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів
    12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні
Гортайте до низу щоб побачити більше статтей подвійна стрілка вниз