Чому голосно працює двигун на холодну

7 квітня 1936 року дебютував Fiat 500 – свого часу найкомпактніший автомобіль масового виробництва. Машина була завдовжки 3215 мм, завширшки 1275 мм, та заввишки 1377 мм, з колісною базою лише 2000 мм. Ще в 1933 році керівництво фірми Fiat доручило молодому конструктору Данте Джакоза розробити мініатюрний двомісний автомобіль. Через три роки машина пішла в серію під позначенням Fiat-500. Цей автомобіль став широко відомим під кумедним ім'ям Topolino («Мишеня»). До речі, образ цього верткого звірка в той час був вельми популярний завдяки відомому американському мультфільму Волта Діснея "Міккі-Маус". Компонування машини було дуже щільним. Мініатюрний двигун завдовжки лише 38 см був винесений за передню вісь, а радіатор розташований позаду нього, між колесами. Ноги пасажирів майже впиралися в нього: їх відділяла тільки тонка перегородка. Для виходу охолоджувального повітря на верхній частині капота було зроблено прорізи. Одразу за спинками сидінь розміщувався крихітний багажник з доступом зсередини. Звісно, місця для запаски там не було — її просто навішували зовні. Для свого часу конструкція машини була доволі прогресивною. Двигун, хоч і крихітний, 570-кубовий, лише в 13 к.с. мав не два циліндри, як чимало тодішніх однокласників, а все-таки чотири. Він був добре врівноваженим і малошумним. Чотириступенева коробка передач була повністю синхронізована, гальма — з гідроприводом, підвіска передніх коліс — незалежна, на поперечній напівеліптичній ресорі. Легка, дуже коротка рама мала для зниження ваги великі круглі отвори. Така конструкція, будучи жорстко з'єднана з кузовом, надавала машині достатню міцність. Fiat 500 відрізнявся від багатьох тодішніх однокласників простим і елегантним дизайном. Кузови були трьох типів: 2-дверний седан, 2-дверний седан зі зсувним матерчатим дахом і інтегрований вантажний фургон.

Розкішний седан Bugatti EB 112 1999 буде проданий на аукціоні RM Sotheby's в Монако. За один із трьох наявних на планеті раритетів планують виручити близько 1,5-2 мільйонів євро.Історія Bugatti EB 112 походить від відродження італійського бренду Bugatti під керівництвом Романо Артіолі, який придбав компанію в 1987 році й поставив собі за мету створити як суперкар, так і розкішний седан. Спочатку це мав бути седан, натхненний моделями Bugatti 1930-х років. Артіолі заснував Bugatti Automobili SpA в 1989 році та побудував спеціалізований завод у Кампогальяно, Італія, щоб втілити ці ідеї у життя. Усього через кілька років після презентації EB 112 у 1993 році компанія Bugatti збанкрутувала. Активи компанії були розпродані, включаючи три недобудовані екземпляри EB 112. Їх придбав монегаск Джильдо Палланка Пастор і доручив майстрам своєї фірми Monaco Racing Team закінчити зі складання. Запропонований на торги автомобіль знаходився у власності Пастора до 2015 року, після чого було продано заможному колекціонеру. Він зареєстрований у Монако і проїхав лише 388 км. EB 112 побудований на карбоновому шасі, а під кузовними панелями з алюмінію ховається атмосферний 6-літровий V12. Він розвиває 456 к.с. та 590 Нм крутного моменту. Шестиступенева механічна коробка передач передає потужність на всі чотири колеса. Двигун встановлений за передньою віссю, а система повного приводу використовує розподіл крутного моменту 38:62. Розгін від 0 до 100 км/год займає 4,3 секунди, а максимальна швидкість становить 300 км/год. Всередині чотиримісного салону більшість поверхонь оздоблені високоякісною чорною шкірою з рифленими металевими вставками на дверях та панелі приладів, а по центру другого ряду розташований невеликий телевізор. Аукціонний будинок RM Sotheby's виставить його на продаж у Монако наприкінці квітня. Автомобіль постачатиметься з виготовленими на замовлення валізами та парасолькою, виконаною в стилі скульптури слона Рембрандта Бугатті.